17 березня 2026 року для студентів МНТУ було організовано особливу зустріч у центрі «Я — Маріуполь». Вона стала не просто подією, а глибоким людським діалогом, наповненим щирістю, болем і водночас світлом надії.
Ми мали честь зустрітися з матерями, дружинами та сестрами загиблих українських воїнів-захисників — жінками неймовірної сили духу, любові й гідності. У їхніх словах звучала пам’ять, у поглядах — незламність, а в серцях — безмежна любов до тих, хто віддав своє життя за Україну.
Ця зустріч нікого не залишила байдужим. Ми відчули біль втрати й глибокий сум, але не страх і не відчай. Ми відчули надію — тиху, але сильну. Надію на мирне майбутнє, на відродження країни, на життя, за яке боролися і продовжують боротися наші захисники.
Студенти мали можливість почути живі історії — історії мужності, жертовності та справжньої любові до Батьківщини. Саме в таких розмовах народжується усвідомлення ціни свободи, відповідальності за майбутнє та глибока повага до подвигу українських воїнів.
Ми висловлюємо щиру вдячність кожному воїну, який став на захист України, кожній матері, що виховала героя, кожній дружині, яка чекала й вірила, кожній сестрі, яка зберігає пам’ять і продовжує нести силу родини далі. Ваша мужність і любов є прикладом для молодого покоління та джерелом нашої спільної віри в перемогу життя над темрявою.
Світла пам’ять полеглим героям. Глибока шана їхнім родинам. І щира надія — на мир, за який заплачено таку високу ціну.
