Освітні програми

Освітні програми для бакалавра та магістра

Як нас знайти

ЗВ'ЯЖІТЬСЯ З НАМИ

Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая

Місія університету: надання якісної вищої освіти з метою сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти упродовж життя. Реалізація місії уможливлюється через дослідження, генерування та поширення нових знань та підготовку компетентних, креативних, соціально відповідальних, патріотично налаштованих фахівців.

МНТУ - простір твого навчання

    ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ

    Електронні ресурси

    Електронна бібліотека МНТУ – простий та зрозумілий пошук електронних повнотекстових документів через Інтернет.

    Електронна бібліотека МНТУ містить навчальні посібники, підручники, періодичні видання, наукові видання, методичні матеріали.

    Електронний каталог наукової бібліотеки МНТУ

    відтворює увесь фонд бібліотеки, забезпечує оперативний пошук документів з метою їх подальшого замовлення.

    Вітаємо вас у репозитарії Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»

    Репозитарій накопичує, зберігає та надає доступ до матеріалів конференцій, збірників наукових праць, монографій, наукових праць професорсько-викладацького складу, навчально-методичних матеріалів та кваліфікаційних робіт студентів МНТУ.

    Фонди електронного архіву згруповані за розділами:

    З питань розміщення документів звертайтесь до наукової бібліотеки МНТУ

    ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ    В ЕЛ БІБЛІОТЕЦІ

    Українські та міжнародні бази даних:

    1. Scopus –Опис БД, перелік включених видань завжди можна переглянутина сторінці продукту, Переглянути наявність інформації щодо публікацій певного автора можна тут, посилання Author Preview, Інструкція користувача Scopus (українською)»
    1. Open Ukrainian Citation Index (OUCI)— це пошукова система і база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations.
      OUCI покликаний спростити пошук наукових публікацій, привернути увагу редакцій до проблеми повноти та якості метаданих українських наукових видань, покращити представлення українських наукових видань у спеціалізованих пошукових системах (наприклад, Dimensions, Lens.org, 1findr, Scilit), що може розширити їхню читацьку аудиторію, дозволить бібліометристам вільно вивчати зв’язки між авторами та документами з різних наукових дисциплін, зокрема, в галузі суспільних та гуманітарних наук. Також, відповідно до принципу роботи OUCI, в ідеалі, в майбутньому кожна позиція списку використаної літератури повинна буде містити DOI, відтак пошукова система OUCI полегшить процес перевірки джерел, що були використані у процесі написання наукових робіт.
      OUCI інтегрована з вмістом відкритої бази даних Unpaywall. Це дозволяє отримати доступ до понад 25,5 млн відкритих наукових публікацій.
    1. База даних ESCI на платформі Webof Science Опис БД, Пошук видань за цим посиланням.
    1. WorldCat – найбільша в світі бібліографічна база даних, яка налічує понад 240 млн записів на 470 мовах світу. Опис БД, посилання на інтерфейс
    2. Scimago Journal & Country Rank (SJR) – сайт показника рівня цитованості наукових журналів більше 230 країн світу на базі інформаційної системи Scopus (Elsevier BV). Показники можуть бути використані для оцінки і аналізу наукових областей. Ресурс доступний вільно.
    3. RESEARCHBIB (ЯПОНІЯ) Опис БД, посилання на інтерфейс
    4. J-GATE (ІНДІЯ) Опис БД, посилання на інтерфейс
    1. HighWire Press— Велике сховище наукових журналів, що надають безкоштовний повнотекстовий доступ до своїх статей (1781 журналів, понад 1.4 млн. статей). Дана пошукова система дозволяє здійснювати повнотекстовий пошук у цих журналах. Безкоштовні статті можна відразу скачати.
    2. IST— Велика цифрова бібліотека і пошукова система, яка зосереджена передусім на літературу в галузі комп’ютерних та інформаційних наук.
    3. DOAJ— Система пошуку інформації в наукових виданнях, яка охоплює безкоштовні, повнотекстові, наукові рецензовані журнали по різних категоріях, на багатьох мовах.
    4. ScienceDirect – повнотекстова база данихкомпанії Elsevier, яка містить 25% світових наукових публікацій з усіх галузей знань від понад 47 тис. впливових авторів. На платформі ScienceDirect представлені такі типи наукових видань як: електронні книги Elsevier (eBooks), книжкові серії (Book Series), довідкові видання (Handbook), навчальні посібники (Textbooks) тощо. Серед переваг використання платформи ScienceDirect – зручний та інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс, широко розповсюджені формати завантаження повних текстів (PDF і HTML) та наявність гіперпосилань на значну кількість науково-технічних і медичних статей на платформах інших видавництв.
      Вебінари про роботу з базою даних ScienceDirect:
      Перші кроки у ScienceDirect 
      Читання – це навчання
      Цікавій Варварі на базарі носа Не відірвали 
      ScienceDirect – можливості у відкритому доступі 
      Бібліотека пропонує вільний доступ до ресурсів бази в локальній мережі. Віддалений доступ до ScienceDirect з використанням доменного імені установи.
    1. MICROSOFT ACADEMIC– відкрита загальнодоступна пошукова система для наукових публікацій і літератури, розроблена Microsoft Research.
    2. Google Scholar–  інформаційно-пошукова система, орієнтована на пошук наукової літератури за різними галузями знань та за різними джерелами, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, реферати і звіти, що опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями; модифікація Google.
    3. Мета– повнотекстовий пошук по серверам України та закордонним українським серверам, з урахуванням морфології української та англійської мов. Фінансові та комп’ютерні новини, погода, маркетингові дослідження українського Інтернету.
    4. BASE: Bielefeld Academic Search Engine– одна з найбільших у світі пошукових систем, спеціалізованих на пошуку наукових документів відкритого доступу в Інтернеті. Оператором BASE є бібліотека університету Білефельд (Німеччина). BASE збирає, нормалізує та індекс дані серверів репозитаріїв за допомогою “Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting” (OAI-PMH). На додаток до метаданих OAI, BASE індексує вибрані веб-сайти і локальні дані бібліотек. Усе це разом можна шукати через один інтерфейс.
    5. OAIster– зведений каталог мільйонів записів, представляє відкритий доступ до цифрових ресурсів.
      OAIster «збирає» описову інформацію (метадані) з колекції відкритого доступу по всьому світу, використовуючи OAI-PMH (the Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting).
    1. SCImago Journal & Country Rank– аналітичний портал, на якому представлені наукові показники по журналах та країнах. Аналіз базується на інформації, що міститься в базі даних Scopus® (Elsevier B.V.). Пошук наукового журналу для публікації через SJR веб-сайт.
    2. org– глобальна наукова пошукова система, яка здійснює пошук інформації по національних та міжнародних наукових базах даних та порталах.
    3. DuckDuckGo– на сайті представлена пошукова система з відкритим кодом, яка використовує інформацію з багатьох джерел для надання точних та різноманітних результатів. Дотримується політики повної конфіденційності – відмова від збору, збереження та обробки даних про користувача.
    4. EconBiz (Virtual Library for Economics and Business Studies)– пошуковий портал з економіки, створений спільно Німецькою національною економічною бібліотекою та Кельнською університетською та міською бібліотекою. Портал спрямований на підтримку досліджень та викладання економіки з центральною точкою входу для всіх видів інформації у даній галузі та прямий доступ до повних текстів.
    5. EULER search engine– портал з математики надає доступ до баз даних Бібліотеки голландського національного дослідницького центру з математики та інформатики, математичного холдингу бібліотеці університету Флоренції, науковому електронному архіву з математики (ERAM) 1886 – 1942, німецької спеціальної бібліотечної колекції з математики та ін.
    6. FreeFullPDF– пошукова система електронних ресурсів в галузі медицини, біології, хімії, фізики, матеріалознавства та економіки. Надає доступ до більш ніж 80 млн. наукових статей, патентів у вільному доступі. Глибина архіву – 10 років.
    7. RefSeek– пошукова система для студентів та дослідників, проводить пошук серед веб-сторінок, книг, енциклопедій, журналів і газет.
    8. gov– онлайнова пошукова система, що охоплює більш ніж 60 баз даних та понад 2200 окремих сайтів з 15 федеральних агентств, які пропонують 200 мільйонів сторінок інформації авторитетних наукових установ США, зокрема результати досліджень і розробок.
    9. com– наукова пошукова система, яка здійснює повнотекстовий пошук у журналах багатьох великих наукових видавництв (Elsevier, Highwire, IEEE, Nature, Taylor & Francis та ін.). Шукає статті та документи у відкритих наукових базах даних: Directory of Open Access Journals, Library of Congress Online Catalog, Science.gov, Scientific News.
    10. Yahoo– англомовна пошукова система, яка має найбільш розвинену структуру каталогів і різних сервісів. Сотні тисяч різних Internet-ресурсів впорядковуються за 14 основними рубриками, кожна з яких має кілька підрубрик з більш вузькою тематикою.
    11. Проект “Наукова періодика України” – це загальнодержавна технологічна платформа на базі Open Journal Systems(OJS).
      Співпраця “Наукової періодики України” з провідними міжнародними агрегаторами науково-інформаційних ресурсів, національними та академічними бібліотеками світу дозволяє спростити для видавців-учасників процеси входження їх видань у престижні реферативні бази даних, каталоги та системи пошуку. Через програмні шлюзи платформи видання “Наукової періодики України” повноцінно представляються у всесвітньому федеративному бібліотечному каталозі WorldCat, в каталогах наукових бібліотек, на пошукових платформах Google Scholar, Bielefeld Academic Search Engine, OpenAIRE та ін.
    1. CrossRef– це об’єднання видавців наукових публікацій (журналів, монографій, збірників матеріалів конференцій), створене з метою розробки та підтримки всесвітньої високотехнологічної інфраструктури наукових комунікацій.
      Головним завданням CrossRef є сприяння широкому використанню інноваційних технологій для прискорення і полегшення наукових досліджень. Особлива увага CrossRef зосереджена навколо питань розбудови електронної інфраструктури взаємної цитованості наукових публікацій. Асоціація CrossRef підтримує спільну всесвітню службу взаємної цитованості, яка функціонує як своєрідний шлюз між електронними платформами видавців. Ця служба не зберігає повні тексти наукових публікацій, але вона зберігає інформацію про зв’язки публікацій через технологію Digital Object Identifier (CrossRef DOI), а також метадані опублікованих наукових матеріалів.
    1. CiteSeerX– пошукова система та цифрова бібліотека наукової літератури з комп’ютерних та інформаційних наук.
      CiteSeerX прагне поширення наукової літератури і забезпечення поліпшення функціональності, практичності, доступності, вартості, повноти, ефективності та своєчасного доступу до наукового знання. CiteSeerX розробила нові методи та алгоритми для індексації PostScript і PDF наукових статей в Інтернеті. Замість створення ще однієї цифрової бібліотеки, CiteSeerX намагається забезпечити ресурами, такими як алгоритмами, даними, метаданими, послугами, методами і програмами, які можуть бути використані для заохочення інших цифрових бібліотек.
    1. EBSCOhostнадає можливість пошуку повнотекстових, рецензованих статей наукових журналів, довідників та інших публікацій з різних наукових дисциплін. EBSCO є провідним постачальником дослідницьких баз даних, а також основним постачальником бібліотечних технологій, електронних книг і рішень для університетів, коледжів, урядіві публічних бібліотек по всьому світу.
      EBSCO представляє «EP Package Standard», який включає бази даних, що охоплюють широкий спектр тем: від бізнесу та гуманітарних наук до медицини та екології.
    1. Дослідницький інститут «Statista»з Гамбургу має у своєму розпорядженні світову базу наукової інформації. Інститут співпрацює с тисячами навчальних закладів у всьому світі, у тому числі з Гарвардським і Єльським університетами, Берлінським університетом імені Гумбольдта.
      Майже всі ВНЗ Німеччини вже мають доступ до даних. За роки співробітництва був створений оптимальний пакет, який включає в себе доступ до даних з 22.500 джерел, можливість завантажувати, структурувати та використовувати інформацію в наукових роботах, досліджуваннях, презентаціях. Інститут «Statista» надає можливість підвищити науковий потенціал, зайняти виграшну позицію серед інших навчальних закладів, а також залишатись у курсі всіх світових процесів у найрізноманітніших сферах наук, ринків, державного та приватних секторів. Як наукова організація, інститут щодня генерує та оновлює базу даних за допомогою спеціалістів з різних країн світу. Більше інформації:
      Опис підписки Campus License 
      Брошура для навчальних закладів
    1. Онлайн-каталог DOAJ (Довідник журналів з відкритим доступом)був запущений у 2003 році з 300 журналами з відкритим доступом.
      Сьогодні він містить майже 17 500 рецензованих журналів з відкритим доступом, які охоплюють усі галузі науки, техніки, медицини, соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук. До індексації приймаються журнали з відкритим доступом з усіх країн і всіма мовами.
      DOAJ є співавтором Принципів прозорості та найкращої практики наукового видавництва , які є основою основних критеріїв DOAJ для включення. Місія DOAJ полягає в тому, щоб підвищити видимість, доступність, репутацію, використання та вплив якісних рецензованих наукових дослідницьких журналів з відкритим доступом у всьому світі, незалежно від дисципліни, географії чи мови. Усі послуги DOAJ безкоштовні, включаючи індексацію.
    1. COREє найбільшим у світі агрегатором дослідницьких робіт відкритого доступу зі сховищ і журналів.
      Це некомерційна служба, присвячена місії відкритого доступу. Обслуговує глобальну мережу репозиторіїв і журналів, підвищуючи можливості виявлення та повторного використання вмісту відкритого доступу. Надає рішення для керування вмістом, пошуку та масштабованого машинного доступу до досліджень. На даний час CORE індексує понад 190 млн наукових публікацій з різних галузей знань.
    2. АГРЕГАТОР МЕТАДАНИХ LENS 
      Патенти: інструменти для відкриття і аналізу великої колекції патентної літератури з індексуванням цитування.
    1. НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ– загальнодержавна розподілена електронна база даних, в якій накопичуються, зберігаються і систематизуються академічні тексти.
      Основною метою Національного репозитарію є сприяння розвитку освітньої, наукової, нау-ково-технічної та інноваційної діяльності шляхом поліпшення доступу до академічних текстів та сприяння академічній доброчесності.
    1. БАЗИ ДАНИХ ПАТЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 
      Derwent Innovations Index – це найповніша база даних патентної інформації в світі, яка об’єднує Derwent World Patents Index® і Derwent Patents Citation Index®.
    • Derwent World Patents Index® (DWPI)– це найповніша в світі добірка патентних документів з професійними анотаціями і коментарями. DWPI охоплює більш 30,5 млн винаходів (основні записи / сімейства патентів), описаних більш ніж в 65 млн патентних документах, отриманих від 50 патентних бюро в усьому світі і 2 джерел літератури. Всі дані патентів регулярно оновлюються новою інформацією, одержуваної з Derwent World Patents Index, включаючи дані, пов’язані з Ресурсом з хімії Derwent, унікальною базою даних структурних формул. Додаткову інформацію про те, що входить в DWPI, а також список кодів країн WIPO та кодів INID можна знайти на оглядової сторінки DWPI.
    • Derwent Patents Citation Index® (Derwent PCI)– це онлайн база даних цитувань в патентах з 6 головних патентних органів. У ній надається докладна інформація про цитування, як патентів, так і літератури, переглянута експертом при перевірці патентної заявки. Derwent PCI – це єдина база даних, що охоплює цитування патентів з декількох джерел по всіх областях технологій. До травня 1997 року цитування експертів і авторів надавалися для 16 патентних органів. База даних також містить архів записів патентів до 1970-х років. Derwent PCI містить всі сучасні бібліографічні дані сімейств патентів-аналогів з Derwent World Patents Index і всі патенти і літературу, процитовану експертами, а також посилання які цитують патенти. Щотижня додаються нові процитовані і цитовані посилання для приблизно 45 000 записів з шести головних патентних органів.
    1. АВТОРЕФЕРАТИ УКРАЇНСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ
    2. ProQuest Dissertations & Theses Global ™– повна повнотекстова колекція докторських (PhD) і магістерських дисертацій в світі. Індексує приблизно 3.5 млн дисертацій, більше 1,5 млн з яких – доступні для завантаження в форматі PDF.

    ІНСТРУКЦІЇ

    1. Як можна швидко і просто знайти всі українські наукові журнали в базі DOAJ (Directory of Open Access Journals)? База наукових журналів і пошукова платформа DOAJ
    2. ВІДЕО-ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ НАУКОВЦІВ на тему: “Як дізнатися свій Індекс Гірша (h–index) у базі Scopus? А якщо в мене поки що одна стаття в базі?”
    3. Наукова періодика України
    4. Base (Bielefeld Academic Search Engine) – одна з найбільших наукових пошукових систем (60 млн. документів з 3 000 джерел, близько 70% документів знаходяться у відкритому доступі).

    РЕСУРСИ ВІЛЬНОГО ДОСТУПУ: ТЕРИТОРІЯ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ

    1. ЦИФРОВА БІБЛІОТЕКА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИЕлектронна бібліотека “Історична спадщина України” формується за принципом профільних тематичних колекцій і містить електронні документи – рідкісні та цінні видання з фонду Національної історичної бібліотеки України. Національна історична бібліотека України є Всеукраїнським депозитарієм історичної літератури та методичним центром в галузі історико-краєзнавчої бібліотечної діяльності і наукової бібліографії з історії України. Фонд Бібліотеки складає понад 800 000 одиниць зберігання.
    2. До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського в межах корпоративного проєкту започатковано новий інформаційний ресурс«е-АРХІВ Михайла Грушевського» (Mykhailo Hrushevsky Digital Archives). Науковці-грушевськознавці поставили собі надзвичайно амбітну мету: зібрати, систематизувати та представити у вільному доступі весь масив джерел та літератури із грушевськіани.
    3. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ– електронна бібліотека, яка орієнтована на широкі кола користувачів і вирішує наступні задачі:
      просвітницьку, в рамках якої формуються колекції, направлені на поширення знань про культуру України; наукову, направлену на сприяння глибокому вивченню теми (предмету) науковцями і фахівцями в області суспільних і гуманітарних дисциплін; довідкову, направлену на необхідність задоволення потреби в інформації з питань культури.
    1. LIBRARIA електронний архів української періодики, що містить значний масив історичної преси, а також наукових і літературно-художніх серійних видань. Про що писала українська преса сто років тому у твоєму місті…
    2. УКУЛЬТУРА / UCULTUREКультура завжди на часі і про неї потрібно говорити. Щоб спілкування було якісним, а співрозмовники й теми – цікавими, створена освітня платформа. УКУЛЬТУРА – простір знань, який допоможе розібратися майже в будь-якому питанні про українську культуру. Допомагають дослідники різних галузей – археологи, економісти, історики, культурологи, митці, критики та багато інших фахівців.
    3. УКРАЇНІКА– національний довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах – про Україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу.
    4. БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИНайбільша в Інтернеті електронна бібліотека української літератури. Починаючи з 2000 року, популяризує українську мову і культуру, плекає любов до рідної літератури новим і новим поколінням.
    • Українська література (Бібліотека Біографії Шкільна програма Народна творчість Сучасна література)
    • Світова література (Бібліотека Біографії Народна творчість)
    • Навчання (Шкільні твори Стислі перекази ЗНО Контрольні запитання Реферати Аналіз творів ГДЗ)
    • Літературознавство (Літературна енциклопедія Крилаті вислови Критичні статті Конспекти уроків Статті)
    1. Онлайн-версія «ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ»Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ) – перша багатотомна енциклопедія, що правдиво, неупереджено й всебічно подає цілісний багатогранний образ України ХХ–ХХІ століть у особах, інституціях, поняттях. Видання охоплює всі сфери буття України – від географічного положення, природи, історії, політичного устрою, економіки й промисловості, науки, культури, мистецтва, літератури до спорту й молодіжної субкультури.
    2. NAUKA.UA– це новинне медіа про науку і технології.”Ми обираємо найбільш цікаві та важливі інфоприводи, розповідаємо про відкриття простою мовою та пояснюємо, чому це круто. Ми дотримуємося загальноприйнятих наукових принципів, тож так, еволюція реальна, Всесвіт розширюється, а COVID-19 існує. У своїх матеріалах ми спираємося на достовірність та сучасність. Ми обираємо статті з рецензованих наукових видань, щоб бути впевненими, що дослідження відповідає стандартам своєї галузі, та завжди лишаємо посилання на першоджерело, щоб читачі могли пересвідчитися у правдивості написаного. Ми пишемо для тих, хто готові розбиратися, сумніватися та перевіряти.”
    3. УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ– бібліотеки, що знаходяться в Інтернеті і містять твори українською мовою, перелік з гіперпосиланнями надається окремим розділом на сторінці Вікіпедії.
    4. ВІДКРИТА КНИГА– це безкоштовна онлайн-бібліотека класичної української та світової літератури:
    • Створення високоякісної та безкоштовної української електронної книги
    • Популяризація електронної літератури
    1. ПОЕТИКА– це найпопулярніша в Інтернеті поетична бібліотека українською мовою.
    2. ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВАпропонує вільний доступ до повних текстів наукових видань інституту. Сподіваємося, що ці видання будуть вам корисні!
    3. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОЮзібрана на сайті у форматах: jar, jad, txt, fb2, epub, doc, зручних для читання на мобільних пристроях(мобільних телефонах, смартфонах, кпк, планшетах, MP3-плеєрах, букрідерах).
      Для того щоб почати читати достатньо скачати книги абсолютно безкоштовно. Також можна переглядати тексти онлайн.
    1. READMODOце літературний проєкт, метою якого є розвиток культури читання та об’єднання читачів України: «Читати – це дізнаватись нове, переживати сотні життів та подорожувати на тисячі миль не виходячи з дому. Ми прагнемо ставати кращими, читати не тільки більше, але і якісніше. І робити наше життя кращим разом з книгами та Readmodo. А якщо у двох словах – то давайте говорити про книжки!».
    2. ЦИФРОВА БІБЛІОТЕКА (WDL)надає безкоштовний доступ в мережі Інтернет в багатомовному форматі до великої кількості матеріалів, що представляють культури різних країн світу.
    3. GOOGLE BOOKS– світова електронна бібліотека книг.
    4. МІЖАРХІВНИЙ ПОШУКОВИЙ ПОРТАЛВебсайт об’єднує у єдиному пошуковому просторі електронні ресурси державних архівів, а також окремі тематичні цифрові колекції документів, які працюють на платформі ARCHIUM. Пошук має гнучкі налаштування, є морфологічним та здійснюється за повними текстами довідкового апарату, представленого на локальних ресурсах, а саме: за назвами фондів, історичними довідками до них, анотаціями до фондів та описів, заголовками справ і документів, а також серед позицій покажчиків, що є аналогами традиційних архівних каталогів.
    5. ЕКЗЕМПЛЯРИ ХХПроєкт спрямований на вивчення знакових періодичних видань, що пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
    6. DIASPORIANA– українська діаспорна електронна бібліотека, заснована Олегом Богуславським 2011 року. Оцифрування відбувається частково засновником на аматорських сканерах. Волонтери сайту троє осіб з України та троє українців з Канади, Австралії та США.
    7. FONTES: OPEN ACCESS SOURCES FOR UKRAINIAN HISTORYДослідники з Українського наукового Інституту Гарвардського університету створив сайт, на якому зібрані онлайн-ресурси з оригінальними дослідженнями історії України. Мета проєкту “Fontes: Open Access Sources for Ukrainian History” – об’єднати громадськість довкола вивчення минулого України, повідомляють в Інституті. Назва “Fontes” походить від латинського “джерела”. В Інституті кажуть, що вона корелюється з тим, що всі ресурси, розміщені на сайті, є у вільному доступі для всіх.

    САЙТИ З МОВОЗНАВСТВА

    ТЕМАТИЧНИЙ ІНТЕРНЕТ-НАВІГАТОР

    1. Національна платформа з вивчення української мови Міністерства культури та інформаційної політики Українизібрала в одному місці ефективні онлайн та офлайн ресурси, а також мобільні додатки з вивчення української мови, як для українців, які хочуть підвищити рівень володіння української мовою, так і для іноземців, які прагнуть її вивчити «з нуля».

    За допомогою сайту можна знайти інноваційні технології навчання української мови для дітей та дорослих. Вивчай українську мову будь-де та в будь-який час!

    1. Довідник з українського слововживанняНеправильно — правильно
    2. «Є-мова» – перша комплексна онлайн-платформа з вивчення української мови
    3. Офіційний канал української мови
    4. infoЛінгвістичний портал
    5. Український мовно-інформаційний фондНАН України
    6. Мова – ДНК нації– це освітній проект для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови; спроба трьох небайдужих людей поділитися закоханістю в рідну мову; мрія про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.
    7. Уроки державної мовиУкраїнська літературна мова давно виробила власні вимовні, наголосові, граматичні, лексичні, стилістичні норми. Уміщуємо поради, рекомендації, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати, щоб передати потрібний зміст, робимо застереження про неправильне або небажане, невдале використання тих чи інших лексем у певних значеннях, у конкретному контексті.
    8. OnlineCorrectorВиправляйте помилки у текстах українською мовою, встановивши доповнення до Google Документів. Знаходьте автоматично орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стилістичні огріхи, помилки у слововживанні та використанні символів. І все це — безплатно в онлайні.
    9. METAПерекладач > Перевірка орфографії
    10. Український правопис
    11. СловотвірКолективний пошук адекватних перекладів. Майданчик для пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу чужизмів.
    12. СЛОВНИК. uaПортал української мови та культури. Додаткові сервіси: Офіційна транслітерація, затверджена Кабінетом Міністрів України 27 січня 2010 р. Використовується для оформлення паспорта громадянина України на виїзд за кордон. Звертання. Правопис імен та по батькові. Нерідко, коли пишемо листа, заяву тощо, постаємо перед проблемою: “А як правильно звернутися до людини? Шановний Андріє чи Андрію?..” Пропонований сервіс допоможе Вам швидко знайти відповідь на такі питання. У базі словника містяться словоформи для понад 2 600 імен та по батькові.
    13. Група «Мисленого древа»Мовознавство :Реєстр репресованих слів; Ономастика; Рідкісні українські слова; Однослов.
    14. LanguageTool– зручний онлайн-ресурс для перевірки граматики та пунктуації текстів українською та ще 27 мовами, серед яких японська, китайська, перська, англійська тощо.
    15. УКРЛІТ.ORGАвтоматична система транслітерації українського алфавіту латиницею
    16. «Лайфхаки українською» – це телевізійний проект, на меті якого є популяризація української мови та загальнодержавне підвищення грамотності. Випуски транслюються щотижнево, а у вільному доступі можна подивитися відеоролики, добірка яких постійно доповнюється.
    17. Офіційний сайт української мови– сайт, що створений для школярів, студентів, вчителів та викладачів, а також для тих, хто цікавиться українською культурою. Тут міститься багато корисного матеріалу, використання якого дозволить поглибити знання української під час підготовки до іспитів, контрольних робіт чи диктантів.
    18. КУЛЬТУРА ЧИТАННЯ І МИСТЕЦТВО КНИГОВИДАННЯ: ВЧИТИСЯ (Мова; Мовознавство; Словник; Українська мова)
    19. УКРАЇНСЬКА МОВА І ТЕРМІНОЛОГІЯ, ПРАВОПИСПравописні проблеми (публікації); Транслітерація; Синтаксично-стилістичні риси української науково-технічної мови; Запитуєте – відповідаємо.

    ШАНОВНІ НАУКОВЦІ, ВИКЛАДАЧІ, ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

    Пропонуємо вам скористатися послугами

    безкоштовних онлайн-генераторів посилань!

    Складання списку використаних джерел – складний та кропіткий процес, що вимагає значних зусиль. Витрачаючи дорогоцінний час, вам потрібно детально проаналізувати вимоги стандарту або міжнародних форматів цитувань, знайти велику кількість прикладів тощо. Помилки в оформленні посилань на використані джерела можуть мати негативні наслідки для оцінки результату праці.

    Запропоновані сервіси покликані автоматично генерувати максимально правильні та коректні бібліографічні посилання з урахуванням найдрібніших нюансів.

    Онлайн-генератори посилань дозволяють:

    • автоматично створювати коректні бібліографічні посилання за вимогами ДСТУ 8302:2015 або міжнародних форматів;
    • оформляти списки використаних джерел до різних робіт: від рефератів до дисертаційних досліджень;
    • цитувати будь-які типи джерел інформації: від традиційних книг до сучасних дописів у соціальних мережах;
    • конвертувати посилання з ДСТУ 8302:2015 в міжнародні стилі цитування і навпаки;
    • транслітерувати посилання, латинським алфавітом;
    • скорочувати посилання за вимогами стандарту ДСТУ 3582:2013;
    • використовувати цілу низку зручних інструментів для спрощення роботи з бібліографіями.

    ОНЛАЙН-ГЕНЕРАТОРИ ПОСИЛАНЬ

    CiteFast – безкоштовний генератор цитат у стилях APA, MLA та Chicago

    Grafiati – безкоштовний сервіс автоматизованого оформлення списків використаних джерел і створення переліку використаних джерел за українськими та міжнародними стандартами

    Citation Generator – генерує посилання у стилях MLA, APA, Chicago

    MyBib – безкоштовний генератор посилань в стилях APA, MLA, Chicago, Harvard

    ONTU4Ref – сервіс для автоматизованого оформлення бібліографічних посилань згідно з ДСТУ 8302:2015

    VAK.in.ua – портал, створений для полегшення процедури оформлення наукових джерел відповідно до вимог Вищої атестаційної комісії (ВАК) України. Як оформити джерела згідно з вимогами ВАК України за допомогою порталу VAK.in.ua.

    ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА

    Електронна бібліотека МНТУ – простий та зрозумілий пошук електронних повнотекстових документів через Інтернет.

    Електронна бібліотека МНТУ містить навчальні посібники, підручники, періодичні видання, наукові видання, методичні матеріали.

    ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ

    Електронний каталог наукової бібліотеки МНТУ

    відтворює увесь фонд бібліотеки, забезпечує оперативний пошук документів з метою їх подальшого замовлення.

    ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ

    Вітаємо вас у репозитарії Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»

    Репозитарій накопичує, зберігає та надає доступ до матеріалів конференцій, збірників наукових праць, монографій, наукових праць професорсько-викладацького складу, навчально-методичних матеріалів та кваліфікаційних робіт студентів МНТУ.

    Фонди електронного архіву згруповані за розділами:

    З питань розміщення документів звертайтесь до наукової бібліотеки МНТУ

    ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ    В ЕЛ БІБЛІОТЕЦІ

    РЕСУРСИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

    Українські та міжнародні бази даних:

    1. Scopus –Опис БД, перелік включених видань завжди можна переглянутина сторінці продукту, Переглянути наявність інформації щодо публікацій певного автора можна тут, посилання Author Preview, Інструкція користувача Scopus (українською)»
    1. Open Ukrainian Citation Index (OUCI)— це пошукова система і база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations.
      OUCI покликаний спростити пошук наукових публікацій, привернути увагу редакцій до проблеми повноти та якості метаданих українських наукових видань, покращити представлення українських наукових видань у спеціалізованих пошукових системах (наприклад, Dimensions, Lens.org, 1findr, Scilit), що може розширити їхню читацьку аудиторію, дозволить бібліометристам вільно вивчати зв’язки між авторами та документами з різних наукових дисциплін, зокрема, в галузі суспільних та гуманітарних наук. Також, відповідно до принципу роботи OUCI, в ідеалі, в майбутньому кожна позиція списку використаної літератури повинна буде містити DOI, відтак пошукова система OUCI полегшить процес перевірки джерел, що були використані у процесі написання наукових робіт.
      OUCI інтегрована з вмістом відкритої бази даних Unpaywall. Це дозволяє отримати доступ до понад 25,5 млн відкритих наукових публікацій.
    1. База даних ESCI на платформі Webof Science Опис БД, Пошук видань за цим посиланням.
    1. WorldCat – найбільша в світі бібліографічна база даних, яка налічує понад 240 млн записів на 470 мовах світу. Опис БД, посилання на інтерфейс
    2. Scimago Journal & Country Rank (SJR) – сайт показника рівня цитованості наукових журналів більше 230 країн світу на базі інформаційної системи Scopus (Elsevier BV). Показники можуть бути використані для оцінки і аналізу наукових областей. Ресурс доступний вільно.
    3. RESEARCHBIB (ЯПОНІЯ) Опис БД, посилання на інтерфейс
    4. J-GATE (ІНДІЯ) Опис БД, посилання на інтерфейс
    1. HighWire Press— Велике сховище наукових журналів, що надають безкоштовний повнотекстовий доступ до своїх статей (1781 журналів, понад 1.4 млн. статей). Дана пошукова система дозволяє здійснювати повнотекстовий пошук у цих журналах. Безкоштовні статті можна відразу скачати.
    2. IST— Велика цифрова бібліотека і пошукова система, яка зосереджена передусім на літературу в галузі комп’ютерних та інформаційних наук.
    3. DOAJ— Система пошуку інформації в наукових виданнях, яка охоплює безкоштовні, повнотекстові, наукові рецензовані журнали по різних категоріях, на багатьох мовах.
    4. ScienceDirect – повнотекстова база данихкомпанії Elsevier, яка містить 25% світових наукових публікацій з усіх галузей знань від понад 47 тис. впливових авторів. На платформі ScienceDirect представлені такі типи наукових видань як: електронні книги Elsevier (eBooks), книжкові серії (Book Series), довідкові видання (Handbook), навчальні посібники (Textbooks) тощо. Серед переваг використання платформи ScienceDirect – зручний та інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс, широко розповсюджені формати завантаження повних текстів (PDF і HTML) та наявність гіперпосилань на значну кількість науково-технічних і медичних статей на платформах інших видавництв.
      Вебінари про роботу з базою даних ScienceDirect:
      Перші кроки у ScienceDirect 
      Читання – це навчання
      Цікавій Варварі на базарі носа Не відірвали 
      ScienceDirect – можливості у відкритому доступі 
      Бібліотека пропонує вільний доступ до ресурсів бази в локальній мережі. Віддалений доступ до ScienceDirect з використанням доменного імені установи.
    1. MICROSOFT ACADEMIC– відкрита загальнодоступна пошукова система для наукових публікацій і літератури, розроблена Microsoft Research.
    2. Google Scholar–  інформаційно-пошукова система, орієнтована на пошук наукової літератури за різними галузями знань та за різними джерелами, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, реферати і звіти, що опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями; модифікація Google.
    3. Мета– повнотекстовий пошук по серверам України та закордонним українським серверам, з урахуванням морфології української та англійської мов. Фінансові та комп’ютерні новини, погода, маркетингові дослідження українського Інтернету.
    4. BASE: Bielefeld Academic Search Engine– одна з найбільших у світі пошукових систем, спеціалізованих на пошуку наукових документів відкритого доступу в Інтернеті. Оператором BASE є бібліотека університету Білефельд (Німеччина). BASE збирає, нормалізує та індекс дані серверів репозитаріїв за допомогою “Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting” (OAI-PMH). На додаток до метаданих OAI, BASE індексує вибрані веб-сайти і локальні дані бібліотек. Усе це разом можна шукати через один інтерфейс.
    5. OAIster– зведений каталог мільйонів записів, представляє відкритий доступ до цифрових ресурсів.
      OAIster «збирає» описову інформацію (метадані) з колекції відкритого доступу по всьому світу, використовуючи OAI-PMH (the Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting).
    1. SCImago Journal & Country Rank– аналітичний портал, на якому представлені наукові показники по журналах та країнах. Аналіз базується на інформації, що міститься в базі даних Scopus® (Elsevier B.V.). Пошук наукового журналу для публікації через SJR веб-сайт.
    2. org– глобальна наукова пошукова система, яка здійснює пошук інформації по національних та міжнародних наукових базах даних та порталах.
    3. DuckDuckGo– на сайті представлена пошукова система з відкритим кодом, яка використовує інформацію з багатьох джерел для надання точних та різноманітних результатів. Дотримується політики повної конфіденційності – відмова від збору, збереження та обробки даних про користувача.
    4. EconBiz (Virtual Library for Economics and Business Studies)– пошуковий портал з економіки, створений спільно Німецькою національною економічною бібліотекою та Кельнською університетською та міською бібліотекою. Портал спрямований на підтримку досліджень та викладання економіки з центральною точкою входу для всіх видів інформації у даній галузі та прямий доступ до повних текстів.
    5. EULER search engine– портал з математики надає доступ до баз даних Бібліотеки голландського національного дослідницького центру з математики та інформатики, математичного холдингу бібліотеці університету Флоренції, науковому електронному архіву з математики (ERAM) 1886 – 1942, німецької спеціальної бібліотечної колекції з математики та ін.
    6. FreeFullPDF– пошукова система електронних ресурсів в галузі медицини, біології, хімії, фізики, матеріалознавства та економіки. Надає доступ до більш ніж 80 млн. наукових статей, патентів у вільному доступі. Глибина архіву – 10 років.
    7. RefSeek– пошукова система для студентів та дослідників, проводить пошук серед веб-сторінок, книг, енциклопедій, журналів і газет.
    8. gov– онлайнова пошукова система, що охоплює більш ніж 60 баз даних та понад 2200 окремих сайтів з 15 федеральних агентств, які пропонують 200 мільйонів сторінок інформації авторитетних наукових установ США, зокрема результати досліджень і розробок.
    9. com– наукова пошукова система, яка здійснює повнотекстовий пошук у журналах багатьох великих наукових видавництв (Elsevier, Highwire, IEEE, Nature, Taylor & Francis та ін.). Шукає статті та документи у відкритих наукових базах даних: Directory of Open Access Journals, Library of Congress Online Catalog, Science.gov, Scientific News.
    10. Yahoo– англомовна пошукова система, яка має найбільш розвинену структуру каталогів і різних сервісів. Сотні тисяч різних Internet-ресурсів впорядковуються за 14 основними рубриками, кожна з яких має кілька підрубрик з більш вузькою тематикою.
    11. Проект “Наукова періодика України” – це загальнодержавна технологічна платформа на базі Open Journal Systems(OJS).
      Співпраця “Наукової періодики України” з провідними міжнародними агрегаторами науково-інформаційних ресурсів, національними та академічними бібліотеками світу дозволяє спростити для видавців-учасників процеси входження їх видань у престижні реферативні бази даних, каталоги та системи пошуку. Через програмні шлюзи платформи видання “Наукової періодики України” повноцінно представляються у всесвітньому федеративному бібліотечному каталозі WorldCat, в каталогах наукових бібліотек, на пошукових платформах Google Scholar, Bielefeld Academic Search Engine, OpenAIRE та ін.
    1. CrossRef– це об’єднання видавців наукових публікацій (журналів, монографій, збірників матеріалів конференцій), створене з метою розробки та підтримки всесвітньої високотехнологічної інфраструктури наукових комунікацій.
      Головним завданням CrossRef є сприяння широкому використанню інноваційних технологій для прискорення і полегшення наукових досліджень. Особлива увага CrossRef зосереджена навколо питань розбудови електронної інфраструктури взаємної цитованості наукових публікацій. Асоціація CrossRef підтримує спільну всесвітню службу взаємної цитованості, яка функціонує як своєрідний шлюз між електронними платформами видавців. Ця служба не зберігає повні тексти наукових публікацій, але вона зберігає інформацію про зв’язки публікацій через технологію Digital Object Identifier (CrossRef DOI), а також метадані опублікованих наукових матеріалів.
    1. CiteSeerX– пошукова система та цифрова бібліотека наукової літератури з комп’ютерних та інформаційних наук.
      CiteSeerX прагне поширення наукової літератури і забезпечення поліпшення функціональності, практичності, доступності, вартості, повноти, ефективності та своєчасного доступу до наукового знання. CiteSeerX розробила нові методи та алгоритми для індексації PostScript і PDF наукових статей в Інтернеті. Замість створення ще однієї цифрової бібліотеки, CiteSeerX намагається забезпечити ресурами, такими як алгоритмами, даними, метаданими, послугами, методами і програмами, які можуть бути використані для заохочення інших цифрових бібліотек.
    1. EBSCOhostнадає можливість пошуку повнотекстових, рецензованих статей наукових журналів, довідників та інших публікацій з різних наукових дисциплін. EBSCO є провідним постачальником дослідницьких баз даних, а також основним постачальником бібліотечних технологій, електронних книг і рішень для університетів, коледжів, урядіві публічних бібліотек по всьому світу.
      EBSCO представляє «EP Package Standard», який включає бази даних, що охоплюють широкий спектр тем: від бізнесу та гуманітарних наук до медицини та екології.
    1. Дослідницький інститут «Statista»з Гамбургу має у своєму розпорядженні світову базу наукової інформації. Інститут співпрацює с тисячами навчальних закладів у всьому світі, у тому числі з Гарвардським і Єльським університетами, Берлінським університетом імені Гумбольдта.
      Майже всі ВНЗ Німеччини вже мають доступ до даних. За роки співробітництва був створений оптимальний пакет, який включає в себе доступ до даних з 22.500 джерел, можливість завантажувати, структурувати та використовувати інформацію в наукових роботах, досліджуваннях, презентаціях. Інститут «Statista» надає можливість підвищити науковий потенціал, зайняти виграшну позицію серед інших навчальних закладів, а також залишатись у курсі всіх світових процесів у найрізноманітніших сферах наук, ринків, державного та приватних секторів. Як наукова організація, інститут щодня генерує та оновлює базу даних за допомогою спеціалістів з різних країн світу. Більше інформації:
      Опис підписки Campus License 
      Брошура для навчальних закладів
    1. Онлайн-каталог DOAJ (Довідник журналів з відкритим доступом)був запущений у 2003 році з 300 журналами з відкритим доступом.
      Сьогодні він містить майже 17 500 рецензованих журналів з відкритим доступом, які охоплюють усі галузі науки, техніки, медицини, соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук. До індексації приймаються журнали з відкритим доступом з усіх країн і всіма мовами.
      DOAJ є співавтором Принципів прозорості та найкращої практики наукового видавництва , які є основою основних критеріїв DOAJ для включення. Місія DOAJ полягає в тому, щоб підвищити видимість, доступність, репутацію, використання та вплив якісних рецензованих наукових дослідницьких журналів з відкритим доступом у всьому світі, незалежно від дисципліни, географії чи мови. Усі послуги DOAJ безкоштовні, включаючи індексацію.
    1. COREє найбільшим у світі агрегатором дослідницьких робіт відкритого доступу зі сховищ і журналів.
      Це некомерційна служба, присвячена місії відкритого доступу. Обслуговує глобальну мережу репозиторіїв і журналів, підвищуючи можливості виявлення та повторного використання вмісту відкритого доступу. Надає рішення для керування вмістом, пошуку та масштабованого машинного доступу до досліджень. На даний час CORE індексує понад 190 млн наукових публікацій з різних галузей знань.
    2. АГРЕГАТОР МЕТАДАНИХ LENS 
      Патенти: інструменти для відкриття і аналізу великої колекції патентної літератури з індексуванням цитування.
    1. НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ– загальнодержавна розподілена електронна база даних, в якій накопичуються, зберігаються і систематизуються академічні тексти.
      Основною метою Національного репозитарію є сприяння розвитку освітньої, наукової, нау-ково-технічної та інноваційної діяльності шляхом поліпшення доступу до академічних текстів та сприяння академічній доброчесності.
    1. БАЗИ ДАНИХ ПАТЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 
      Derwent Innovations Index – це найповніша база даних патентної інформації в світі, яка об’єднує Derwent World Patents Index® і Derwent Patents Citation Index®.
    • Derwent World Patents Index® (DWPI)– це найповніша в світі добірка патентних документів з професійними анотаціями і коментарями. DWPI охоплює більш 30,5 млн винаходів (основні записи / сімейства патентів), описаних більш ніж в 65 млн патентних документах, отриманих від 50 патентних бюро в усьому світі і 2 джерел літератури. Всі дані патентів регулярно оновлюються новою інформацією, одержуваної з Derwent World Patents Index, включаючи дані, пов’язані з Ресурсом з хімії Derwent, унікальною базою даних структурних формул. Додаткову інформацію про те, що входить в DWPI, а також список кодів країн WIPO та кодів INID можна знайти на оглядової сторінки DWPI.
    • Derwent Patents Citation Index® (Derwent PCI)– це онлайн база даних цитувань в патентах з 6 головних патентних органів. У ній надається докладна інформація про цитування, як патентів, так і літератури, переглянута експертом при перевірці патентної заявки. Derwent PCI – це єдина база даних, що охоплює цитування патентів з декількох джерел по всіх областях технологій. До травня 1997 року цитування експертів і авторів надавалися для 16 патентних органів. База даних також містить архів записів патентів до 1970-х років. Derwent PCI містить всі сучасні бібліографічні дані сімейств патентів-аналогів з Derwent World Patents Index і всі патенти і літературу, процитовану експертами, а також посилання які цитують патенти. Щотижня додаються нові процитовані і цитовані посилання для приблизно 45 000 записів з шести головних патентних органів.
    1. АВТОРЕФЕРАТИ УКРАЇНСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ
    2. ProQuest Dissertations & Theses Global ™– повна повнотекстова колекція докторських (PhD) і магістерських дисертацій в світі. Індексує приблизно 3.5 млн дисертацій, більше 1,5 млн з яких – доступні для завантаження в форматі PDF.

    ІНСТРУКЦІЇ

    1. Як можна швидко і просто знайти всі українські наукові журнали в базі DOAJ (Directory of Open Access Journals)? База наукових журналів і пошукова платформа DOAJ
    2. ВІДЕО-ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ НАУКОВЦІВ на тему: “Як дізнатися свій Індекс Гірша (h–index) у базі Scopus? А якщо в мене поки що одна стаття в базі?”
    3. Наукова періодика України
    4. Base (Bielefeld Academic Search Engine) – одна з найбільших наукових пошукових систем (60 млн. документів з 3 000 джерел, близько 70% документів знаходяться у відкритому доступі).

    РЕСУРСИ ВІЛЬНОГО ДОСТУПУ: ТЕРИТОРІЯ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ

    1. ЦИФРОВА БІБЛІОТЕКА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИЕлектронна бібліотека “Історична спадщина України” формується за принципом профільних тематичних колекцій і містить електронні документи – рідкісні та цінні видання з фонду Національної історичної бібліотеки України. Національна історична бібліотека України є Всеукраїнським депозитарієм історичної літератури та методичним центром в галузі історико-краєзнавчої бібліотечної діяльності і наукової бібліографії з історії України. Фонд Бібліотеки складає понад 800 000 одиниць зберігання.
    2. До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського в межах корпоративного проєкту започатковано новий інформаційний ресурс«е-АРХІВ Михайла Грушевського» (Mykhailo Hrushevsky Digital Archives). Науковці-грушевськознавці поставили собі надзвичайно амбітну мету: зібрати, систематизувати та представити у вільному доступі весь масив джерел та літератури із грушевськіани.
    3. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ– електронна бібліотека, яка орієнтована на широкі кола користувачів і вирішує наступні задачі:
      просвітницьку, в рамках якої формуються колекції, направлені на поширення знань про культуру України; наукову, направлену на сприяння глибокому вивченню теми (предмету) науковцями і фахівцями в області суспільних і гуманітарних дисциплін; довідкову, направлену на необхідність задоволення потреби в інформації з питань культури.
    1. LIBRARIA електронний архів української періодики, що містить значний масив історичної преси, а також наукових і літературно-художніх серійних видань. Про що писала українська преса сто років тому у твоєму місті…
    2. УКУЛЬТУРА / UCULTUREКультура завжди на часі і про неї потрібно говорити. Щоб спілкування було якісним, а співрозмовники й теми – цікавими, створена освітня платформа. УКУЛЬТУРА – простір знань, який допоможе розібратися майже в будь-якому питанні про українську культуру. Допомагають дослідники різних галузей – археологи, економісти, історики, культурологи, митці, критики та багато інших фахівців.
    3. УКРАЇНІКА– національний довідково-інформаційний та документальний ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах – про Україну, її історію, економіку, культуру, що ґрунтується на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу.
    4. БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИНайбільша в Інтернеті електронна бібліотека української літератури. Починаючи з 2000 року, популяризує українську мову і культуру, плекає любов до рідної літератури новим і новим поколінням.
    • Українська література (Бібліотека Біографії Шкільна програма Народна творчість Сучасна література)
    • Світова література (Бібліотека Біографії Народна творчість)
    • Навчання (Шкільні твори Стислі перекази ЗНО Контрольні запитання Реферати Аналіз творів ГДЗ)
    • Літературознавство (Літературна енциклопедія Крилаті вислови Критичні статті Конспекти уроків Статті)
    1. Онлайн-версія «ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ»Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ) – перша багатотомна енциклопедія, що правдиво, неупереджено й всебічно подає цілісний багатогранний образ України ХХ–ХХІ століть у особах, інституціях, поняттях. Видання охоплює всі сфери буття України – від географічного положення, природи, історії, політичного устрою, економіки й промисловості, науки, культури, мистецтва, літератури до спорту й молодіжної субкультури.
    2. NAUKA.UA– це новинне медіа про науку і технології.”Ми обираємо найбільш цікаві та важливі інфоприводи, розповідаємо про відкриття простою мовою та пояснюємо, чому це круто. Ми дотримуємося загальноприйнятих наукових принципів, тож так, еволюція реальна, Всесвіт розширюється, а COVID-19 існує. У своїх матеріалах ми спираємося на достовірність та сучасність. Ми обираємо статті з рецензованих наукових видань, щоб бути впевненими, що дослідження відповідає стандартам своєї галузі, та завжди лишаємо посилання на першоджерело, щоб читачі могли пересвідчитися у правдивості написаного. Ми пишемо для тих, хто готові розбиратися, сумніватися та перевіряти.”
    3. УКРАЇНСЬКІ ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКИ– бібліотеки, що знаходяться в Інтернеті і містять твори українською мовою, перелік з гіперпосиланнями надається окремим розділом на сторінці Вікіпедії.
    4. ВІДКРИТА КНИГА– це безкоштовна онлайн-бібліотека класичної української та світової літератури:
    • Створення високоякісної та безкоштовної української електронної книги
    • Популяризація електронної літератури
    1. ПОЕТИКА– це найпопулярніша в Інтернеті поетична бібліотека українською мовою.
    2. ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВАпропонує вільний доступ до повних текстів наукових видань інституту. Сподіваємося, що ці видання будуть вам корисні!
    3. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОЮзібрана на сайті у форматах: jar, jad, txt, fb2, epub, doc, зручних для читання на мобільних пристроях(мобільних телефонах, смартфонах, кпк, планшетах, MP3-плеєрах, букрідерах).
      Для того щоб почати читати достатньо скачати книги абсолютно безкоштовно. Також можна переглядати тексти онлайн.
    1. READMODOце літературний проєкт, метою якого є розвиток культури читання та об’єднання читачів України: «Читати – це дізнаватись нове, переживати сотні життів та подорожувати на тисячі миль не виходячи з дому. Ми прагнемо ставати кращими, читати не тільки більше, але і якісніше. І робити наше життя кращим разом з книгами та Readmodo. А якщо у двох словах – то давайте говорити про книжки!».
    2. ЦИФРОВА БІБЛІОТЕКА (WDL)надає безкоштовний доступ в мережі Інтернет в багатомовному форматі до великої кількості матеріалів, що представляють культури різних країн світу.
    3. GOOGLE BOOKS– світова електронна бібліотека книг.
    4. МІЖАРХІВНИЙ ПОШУКОВИЙ ПОРТАЛВебсайт об’єднує у єдиному пошуковому просторі електронні ресурси державних архівів, а також окремі тематичні цифрові колекції документів, які працюють на платформі ARCHIUM. Пошук має гнучкі налаштування, є морфологічним та здійснюється за повними текстами довідкового апарату, представленого на локальних ресурсах, а саме: за назвами фондів, історичними довідками до них, анотаціями до фондів та описів, заголовками справ і документів, а також серед позицій покажчиків, що є аналогами традиційних архівних каталогів.
    5. ЕКЗЕМПЛЯРИ ХХПроєкт спрямований на вивчення знакових періодичних видань, що пов’язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
    6. DIASPORIANA– українська діаспорна електронна бібліотека, заснована Олегом Богуславським 2011 року. Оцифрування відбувається частково засновником на аматорських сканерах. Волонтери сайту троє осіб з України та троє українців з Канади, Австралії та США.
    7. FONTES: OPEN ACCESS SOURCES FOR UKRAINIAN HISTORYДослідники з Українського наукового Інституту Гарвардського університету створив сайт, на якому зібрані онлайн-ресурси з оригінальними дослідженнями історії України. Мета проєкту “Fontes: Open Access Sources for Ukrainian History” – об’єднати громадськість довкола вивчення минулого України, повідомляють в Інституті. Назва “Fontes” походить від латинського “джерела”. В Інституті кажуть, що вона корелюється з тим, що всі ресурси, розміщені на сайті, є у вільному доступі для всіх.

    САЙТИ З МОВОЗНАВСТВА

    ТЕМАТИЧНИЙ ІНТЕРНЕТ-НАВІГАТОР

    1. Національна платформа з вивчення української мови Міністерства культури та інформаційної політики Українизібрала в одному місці ефективні онлайн та офлайн ресурси, а також мобільні додатки з вивчення української мови, як для українців, які хочуть підвищити рівень володіння української мовою, так і для іноземців, які прагнуть її вивчити «з нуля».

    За допомогою сайту можна знайти інноваційні технології навчання української мови для дітей та дорослих. Вивчай українську мову будь-де та в будь-який час!

    1. Довідник з українського слововживанняНеправильно — правильно
    2. «Є-мова» – перша комплексна онлайн-платформа з вивчення української мови
    3. Офіційний канал української мови
    4. infoЛінгвістичний портал
    5. Український мовно-інформаційний фондНАН України
    6. Мова – ДНК нації– це освітній проект для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови; спроба трьох небайдужих людей поділитися закоханістю в рідну мову; мрія про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.
    7. Уроки державної мовиУкраїнська літературна мова давно виробила власні вимовні, наголосові, граматичні, лексичні, стилістичні норми. Уміщуємо поради, рекомендації, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати, щоб передати потрібний зміст, робимо застереження про неправильне або небажане, невдале використання тих чи інших лексем у певних значеннях, у конкретному контексті.
    8. OnlineCorrectorВиправляйте помилки у текстах українською мовою, встановивши доповнення до Google Документів. Знаходьте автоматично орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стилістичні огріхи, помилки у слововживанні та використанні символів. І все це — безплатно в онлайні.
    9. METAПерекладач > Перевірка орфографії
    10. Український правопис
    11. СловотвірКолективний пошук адекватних перекладів. Майданчик для пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу чужизмів.
    12. СЛОВНИК. uaПортал української мови та культури. Додаткові сервіси: Офіційна транслітерація, затверджена Кабінетом Міністрів України 27 січня 2010 р. Використовується для оформлення паспорта громадянина України на виїзд за кордон. Звертання. Правопис імен та по батькові. Нерідко, коли пишемо листа, заяву тощо, постаємо перед проблемою: “А як правильно звернутися до людини? Шановний Андріє чи Андрію?..” Пропонований сервіс допоможе Вам швидко знайти відповідь на такі питання. У базі словника містяться словоформи для понад 2 600 імен та по батькові.
    13. Група «Мисленого древа»Мовознавство :Реєстр репресованих слів; Ономастика; Рідкісні українські слова; Однослов.
    14. LanguageTool– зручний онлайн-ресурс для перевірки граматики та пунктуації текстів українською та ще 27 мовами, серед яких японська, китайська, перська, англійська тощо.
    15. УКРЛІТ.ORGАвтоматична система транслітерації українського алфавіту латиницею
    16. «Лайфхаки українською» – це телевізійний проект, на меті якого є популяризація української мови та загальнодержавне підвищення грамотності. Випуски транслюються щотижнево, а у вільному доступі можна подивитися відеоролики, добірка яких постійно доповнюється.
    17. Офіційний сайт української мови– сайт, що створений для школярів, студентів, вчителів та викладачів, а також для тих, хто цікавиться українською культурою. Тут міститься багато корисного матеріалу, використання якого дозволить поглибити знання української під час підготовки до іспитів, контрольних робіт чи диктантів.
    18. КУЛЬТУРА ЧИТАННЯ І МИСТЕЦТВО КНИГОВИДАННЯ: ВЧИТИСЯ (Мова; Мовознавство; Словник; Українська мова)
    19. УКРАЇНСЬКА МОВА І ТЕРМІНОЛОГІЯ, ПРАВОПИСПравописні проблеми (публікації); Транслітерація; Синтаксично-стилістичні риси української науково-технічної мови; Запитуєте – відповідаємо.
    ГЕНЕРАТОРИ ПОСИЛАНЬ

    ШАНОВНІ НАУКОВЦІ, ВИКЛАДАЧІ, ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

    Пропонуємо вам скористатися послугами

    безкоштовних онлайн-генераторів посилань!

    Складання списку використаних джерел – складний та кропіткий процес, що вимагає значних зусиль. Витрачаючи дорогоцінний час, вам потрібно детально проаналізувати вимоги стандарту або міжнародних форматів цитувань, знайти велику кількість прикладів тощо. Помилки в оформленні посилань на використані джерела можуть мати негативні наслідки для оцінки результату праці.

    Запропоновані сервіси покликані автоматично генерувати максимально правильні та коректні бібліографічні посилання з урахуванням найдрібніших нюансів.

    Онлайн-генератори посилань дозволяють:

    • автоматично створювати коректні бібліографічні посилання за вимогами ДСТУ 8302:2015 або міжнародних форматів;
    • оформляти списки використаних джерел до різних робіт: від рефератів до дисертаційних досліджень;
    • цитувати будь-які типи джерел інформації: від традиційних книг до сучасних дописів у соціальних мережах;
    • конвертувати посилання з ДСТУ 8302:2015 в міжнародні стилі цитування і навпаки;
    • транслітерувати посилання, латинським алфавітом;
    • скорочувати посилання за вимогами стандарту ДСТУ 3582:2013;
    • використовувати цілу низку зручних інструментів для спрощення роботи з бібліографіями.

    ОНЛАЙН-ГЕНЕРАТОРИ ПОСИЛАНЬ

    CiteFast – безкоштовний генератор цитат у стилях APA, MLA та Chicago

    Grafiati – безкоштовний сервіс автоматизованого оформлення списків використаних джерел і створення переліку використаних джерел за українськими та міжнародними стандартами

    Citation Generator – генерує посилання у стилях MLA, APA, Chicago

    MyBib – безкоштовний генератор посилань в стилях APA, MLA, Chicago, Harvard

    ONTU4Ref – сервіс для автоматизованого оформлення бібліографічних посилань згідно з ДСТУ 8302:2015

    VAK.in.ua – портал, створений для полегшення процедури оформлення наукових джерел відповідно до вимог Вищої атестаційної комісії (ВАК) України. Як оформити джерела згідно з вимогами ВАК України за допомогою порталу VAK.in.ua.

    Фотографії, що відтворюються на Картці, мають відповідати таким вимогам:
    – розмір фотографії – 21х27мм, зображення растрове (*.jpg) з роздільною здатністю 300 dpi, без компресії, кольоровий профіль – sRGB, вбудований; максимальний розмір файла – 100к;
    – фотографія повинна бути актуальною (виготовленою протягом останніх 6 місяців), чорно – білою або кольоровою, з білим чи світлим заднім фоном. Фотографії з темним або візерунчатим фоном не приймаються;
    – зображення повинне містити зображення обличчя, шиї та плечей;
    – зображення обличчя повинне складати близько 60–80% фотографії;
    – обличчя повинне бути сфотографовано виключно у анфас, з мімікою (виразом), що не спотворює його риси, без головного убору. Обличчя повинно міститися у центрі фотографії. Відстань від голови до верхнього краю фото повинно бути приблизно 1–3мм;
    – неприпустиме фотографування у верхньому одязі, а також у головних уборах. Не припускаються фотографії із неодягненою верхньою частиною тулуба;
    – зображення повинно бути якісним – без подряпин та пошкоджень;
    – якщо персона носить окуляри, то допускається фотографуватися в них. Відблиск скелець окулярів не повинен затемнювати очі.

    Свінціцька Ольга Володимирівна

    Досвід роботи: працювала в інституті нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України на посаді лікаря-лаборанта відділення інтенсивної терапії.

    Основним пріоритетом викладання є розвиток індивідуальних здібностей студентів, формування професійних знань, навичок та вміння самовдосконалення. Викладач застосовує інноваційні форми і методи навчання.

    Коло наукових інтересів: актуальні питання нейрофізіології, вікові особливості опорно-рухового апарату. Стаж роботи 20 років.

    Спеціальність за фахом: У 1997 р. закінчила Український педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова за спеціальністю «біологія»

    Досвід викладання освітніх компонентів: Анатомія людини, Фізіологія людини, Вікова анатомія та фізіологія, Патологічна анатомія та фізіологія.