Завжди важко усвідомлювати смерть людини. Особливо коли вона певним часом впливала на твоє життя та бачення. Відтак, 11 серпня Міжнародний науково-технічний університет згадував пам’ять Роланда-Олександра Тарасовича Франка.
Діяльність Франка встигла торкнутись дипломатичної сфери, інженерії та науки, впливу на громадське суспільство та, звісно, на популяризацію творчості Івана Франка. Того самого Франка, літературні збірки якого з захватом та трепетом вивчають не лише на шкільному позакласному читанні. Роланд Тарасович був онуком українського «Каменяра» та за своє життя робив усе, аби зацікавленість до творчої спадщини його діда лише зростала. Саме він був ініціатором створення Міжнародного фонду Івана Франка, мета якого й досі спрямована на підтримку розвитку україністики та суспільно-гуманітарних наук, просування та популяризацію наукового та творчого доробку Івана Франка.
Після здобуття освіти У Львові та Києві, Франко встиг пройти усі посади, від наукового співробітника до заступника генерального директора, працюючи в Київському інституті автоматики; відчути атмосферу міжнародної служби радником з питань науки в Посольстві України у Великій Британії. Встиг він також вплинути і на хід історії МНТУ. Адже в 1997—2001 рр. Пан Франко був віце-президентом, а згодом – завідувачем відділу міжнародних відносин (до 2008 р.), відтак консультантом президента Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая.
Людина не йде в небуття до того моменту, поки її пам’ятають, допоки «говорять» речі та вчинки, котрі вона встигла зробити за життя. Діяльність пана Франка живе й досі. І ми впевнені, що існуватиме ще довгий час.
Колектив
також пам’ятає про значний внесок Роланда Франка у
розвиток діяльності МНТУ та віддає шану світлій пам’яті!
