26 квітня світ вшановує Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу — одну з найстрашніших техногенних трагедій в історії людства. Вибух на Чорнобильській АЕС у 1986 році змінив життя мільйонів людей, залишивши глибокий слід у нашій національній пам’яті та поставивши під сумнів технологічну безпеку цілого світу.
Сьогодні ми не лише згадуємо жертв трагедії. Цей день – чергова нагода для глибокого осмислення відповідальності, яку несе наука, освіта і кожна людина за своє майбутнє.
Ми вшановуємо пам’ять ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я зупинили розгортання катастрофи, запобігши ще масштабнішим наслідкам. Їхній подвиг — це приклад мужності, самопожертви й відданості людським цінностям. Ми також дякуємо всім, хто продовжує досліджувати Чорнобиль, не припиняє вивчати і дбати про безпеку довкілля, відстоює екологічні цінності, впроваджує сталі технології та формує нову культуру відповідального ставлення до природи й технологій.
До річниці трагедії студенти МНТУ відвідали Національний музей «Чорнобиль». Екскурсія стала для них важливою частиною пізнавального і морально-етичного виховання. Студенти дізналися про хронологію подій на ЧАЕС, побачили особисті речі ліквідаторів, ознайомилися з документальними матеріалами, інтерактивними експозиціями та свідченнями очевидців. Особливе враження справив героїзм тих, хто першим взяв на себе удар катастрофи. Цей досвід дав молоді змогу глибше усвідомити ціну людської жертовності, відповідальність за прийняті рішення та важливість збереження історичної пам’яті. Принагідно висловлюємо подяку організаторам поїздки та керівникам груп за сприяння у проведенні заходу.
Для всього світу Чорнобиль мав стати останньою пересторогою. Трагедія мала навчити нас, що атом — це можливості, які потребують надзвичайної відповідальності. Та що будь-які ігри з атомною енергією в політичних цілях — це злочин проти людства.
Однак, не всі зробили висновки. Сьогодні ми з тривогою спостерігаємо, як Росія перетворила Запорізьку атомну електростанцію на інструмент шантажу та загроз не лише Україні, а й усьому світу. Це — свідома ігнорованість уроків Чорнобиля, злочин проти глобальної ядерної безпеки.
Світ потребує ефективної, незалежної і впливової міжнародної структури, яка зможе реагувати на ядерні загрози та припиняти використання ядерної інфраструктури як інструменту терору.
Світ потребує переосмислення трагедії та її наслідків. Пам’ять про Чорнобиль має перетворитися на потужний міжнародний імпульс – має навчити нас об’єднуватись для спільних дій.
Чорнобиль — це трагічний урок для всього світу. І наш обов’язок — зробити так, щоб він не був забутий.
