Ліси хриплять застуджено, як бронхи.
У Зоні тиша. Тиша гробова.
Лиш мілітарним привидом епохи
«Чорнобиль-2» над лісом проплива.
Ліна Костенко
26 квітня Україна, як і весь цивілізований світ, відзначає Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф — річницю наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії.
Саме в цей день — 26 квітня 1986 року — на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи та пожежа, внаслідок чого в повітря було викинуто ізотопи, сумарна радіація яких була в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.
Цей трагічний випадок також довів, що всі країни, незалежно від того, чи були вони безпосередньо стурбовані цим, чи ні, були абсолютно не готові до боротьби з таким лихом.
Згадуючи ці події, день покликаний вшанувати пам’ять всіх, хто постраждав від радіаційних наслідків, тих, хто втратив своє здоров’я, свої домівки та своїх близьких. Саме рятувальники кинулися першими гасити пожежу. Відомо, що ліквідаторами аварії були близько 600 000 осіб — від атомників, пожежників та тодішньої міліції до медиків. Частина з них, потрапивши під агресивне опромінення, загинула у перші дні чи місяці після аварії. Інші отримали зруйноване здоров’я та моторошні спогади.
Якби не подвиг саме цих людей, що ризикували власним життям і здоров’ям, рятуючи нас від подальшого поширення радіації, важко скласти прогноз того, які наслідки ми могли б мати сьогодні.
Здавалося б, що така техногенна трагедія мала б бути історією, яку ніколи не слід повторювати, проте сьогодні загроза знову помітна.
Ворог, що приніс війну на українські землі, продовжує використовувати атомну енергетику як фактор впливу. Спочатку — захоплення та пошкодження Чорнобильської АЕС, наразі — окупація, обстріли, та маніпуляція Запорізькою АЕС із періодичною загрозою блекауту. Для ворога це — не жахливий урок, з якого треба зробити висновки, а “карта”, якою можна маніпулювати світом.
Саме тому подібні організації, як Міжнародне агентство з атомної енергії, завдання яких просувати у світі ідеї мирного використання ядерної енергії, мають ретельніше відстежувати, як саме ворог готовий маніпулювати атомною енергетикою заради власних цілей. А наше завдання, як і всього світу, – не забувати жахливу історію Чорнобильської катастрофи, з наслідками якої доведеться боротись ще довгі роки, а також робити все можливе, щоб техногенні катастрофи більше ніколи не загрожувати цивілізованому суспільству.
