Щорічно у світі 15 травня відзначається Міжнародний день захисту клімату, мета якого полягає у приверненні уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату.
Збереження клімату є однією з важливих глобальних проблем, які стоять перед людством сьогодні. Адже для цього достатньо поглянути на ці статистичні факти кліматичних змін, які спостерігає світ протягом останніх 30 років:
- Концентрація вуглекислого газу (CO2) в нашій атмосфері станом на травень 2022 року є найвищою за всю історію людства.
- 2023 рік став найспекотнішим роком за всю історію спостережень — середня глобальна температура у 2023 році була на 1,18 градуса за Цельсієм вищою, ніж у середньому у 20-му столітті, і вищою, ніж у будь-який інший рік з моменту початку спостережень (1850 рік). До того, 10 найтепліших років за всю історію спостережень припали на останнє десятиліття.
- Площа морського льоду Північної півкулі станом на березень 2024 року досягла 14,87 мільйона кв.км. Проте, для порівняння, 1980 році площа морського льоду становила 16,04 мільйона кв.км.
- У 2022 році глобальні викиди метану (CH4) порівняно з 1990 роком зросли більш ніж на 32 відсотки.
- За даними Служби зміни клімату Європейського Союзу Copernicus, середня глобальна температура в липні 2023 року була вищою, ніж у будь-якому іншому місяці за всю історію спостережень — перевищила середню температуру липня 1991-2020 років на 0,72°C.
- Вже зараз до 3,6 мільярда людей живуть у зонах підвищеної вразливості до наслідків зміни клімату, таких як посухи, повені, спека, екстремальні погодні явища та підвищення рівня моря.
- Океан поглинає більшу частину тепла, яке ми виробляємо — дослідження 2019 року показало, що океани поглинули 90% тепла, отриманого планетою між 1971 і 2010 роками.
- До кінця століття в багатьох місцях може стати занадто жарко, щоб жити — дослідження “Future of the human climate niche” свідчить про те, що зараз лише 0,8% поверхні суші планети має середньорічну температуру вище 29°C, переважно в пустелі Сахара та Саудівській Аравії. Проте до 2070 року, за сценарієм високих викидів, ці температури можуть вплинути на 3 мільярди людей.
Ці факти відіграють важливу роль для того, щоб почати робити вагоміші кроки до змін. Проте будь-які вагомі зміни починаються з малих кроків кожного. МНТУ це чітко усвідомлює, а тому дотримується подібних кроків регулярно:
- популяризація та актуалізація питання клімату для українського суспільства та, зокрема, для студентів;
- глобальні партнерства на всеукраїнському та міжнародному рівні;
- заохочення студентського руху в цьому секторі та розвиток кліматично свідомої позиції студентства;
- участь в міжнародних ініціативах та проєктах, мета яких полягає у акумуляції зусиль кожного учасника для пошуку оптимальних кліматичних рішень та їх поетапного впровадження.
Тут варто згадати, що МНТУ належить до членів консорціуму проєкту інституційної співпраці Еразмус+ UniCities, завдання якого полягає у розкритті трансформативного потенціалу українських університетів як каталізаторів і прискорювачів системних змін у містах, що стосується напрямку сталого розвитку та кліматичної нейтральності через міждисциплінарні дослідження, зокрема через освіту та інновації, орієнтовані на виклики суспільства та співпрацю.
В цьому секторі МНТУ проводить міжнародні конференції, актуальні воркшопи та організовує власні публічні зустрічі, як от ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Стійкість освіти і науки в умовах трансформації”, яка має відбутись 21-22 травня, зокрема буде окрема секція “«Зелена» трансформація України на шляху до європейської інтеграції” (в рамках проєкту UniCities), чи UniCities Transition Lab Forum I, який відбувся минулого року до 30-річчя МНТУ.
Організатори різноманітних заходів у багатьох країнах прагнуть не лише інформувати суспільство про наявність цієї загрози, а й демонструвати шляхи розв’язання проблеми через особисті зусилля кожного окремого громадянина. Проте, окрім загально важливих конференцій та зустрічей, МНТУ особливо зосереджує свою увагу на кліматичних ініціативах для студентства.
Варто лише згадати, як нещодавно, а саме 20 березня 2024 року, відбулася лекція Віри Балабух. Пані Віра — відома українська дослідниця, кандидатка географічних наук й завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту.
Лекція відбулася в рамках проєкту UniCities. Студенти мали змогу долучитись до лекції та ознайомитись з актуальними питаннями, пов’язаними з кліматом, його змінами та впливом наслідків на наше життя та майбутнє покоління. Тоді пані Віра наголосила, що задля подолання сучасних кліматичних викликів, освіта має зіграти одну з визначних ролей в цьому. Адже лише освічені та кліматично свідомі особистості з власною позицією здатні впроваджувати ефективні зміни.
З огляду на все це можемо зробити висновок: університети та сегмент освіти загалом є важливим елементом великого пазла кліматичних змін. Адже лише акумуляція зусиль кожного окремого сектору дозволить досягти помітних результатів у спільній справі. І Міжнародний день захисту клімату — чергове нагадування про це.
