27 листопада 2024 року відбулась завершальна волейбольна зустріч нашої юнацької команди в осінній період. Суперником стала команда Київського фахового коледжу зв’язку (КФКЗ).
Нагадаємо, що, напередодні, хлопці провели “складний візит” до КТЕФК НТУ, де довелось змагатись не тільки з суперниками-волейболістами, а ще й з холодом та численними тривогами. Звичайно, враховуючи всі ці обставини, юнаки грали проти КФКЗ на тлі значної фізичної втоми. Все це впливало і на гру команди. Хороші вдалі відрізки, особливо на початку партій, чергувались з провальними, що призводило до значного відставання в рахунку наприкінці. внаслідок цього перші 2 партії завершились з рахунком 22:25 та 18:25 не на нашу користь.
В 3-й партії в складі були зроблені суттєві зміни та на майданчик вийшли грати ті, хто був відсутній напередодні і не мав ігрової практики. На жаль, не всі гравці змогли увійти в гру, і в підсумку рахунок 11:25 засвідчив, що різниця між тими, хто виходить в основі, і тими, хто залишається в запасі, є значною. В 4 та 5 партії наші юнаки вгамували свої емоції, змогли переосмислити свої дії та стати набагато спокійнішими: налагодили нападаючий удар, відсоток вдалих подач вже був набагато кращим. Як результат: 25:20, 15:8 на нашу користь. Загальний рахунок матчу – 2:3 – не нашу користь.
До переможного складу юнацької команди в 4 та 5 партіях увійшли: Зоря Даніїл-капітан команди (Ск41), Синельніченко Артем (Ск52), Романюк Владислав (Ск52), Кондратюк Артем (Ск51), Старчук Нікіта (Ск31), Вовнянко Кирило (Ск42). На майданчику також грали Муренко Андрій (Ск52), Мамайсур Олексій (Ск41), Литвин Андрій (Ск42).
Підсумовуючи весь осінній ігровий сезон волейбольних команд можна виокремити загальні висновки:
1. У фаховому коледжі МНТУ остаточно створені 2 волейбольні збірні команди.
2. Попри молодість та відсутність досвіду, в кожній грі і хлопці, і дівчата демонструють жагу до перемоги та нав’язують більш іменитим суперникам боротьбу. Про це свідчать рахунки матчів, адже жоден, крім першого матчу, не був програний з різницею більше ніж в 1 партію.
3. Візити волейболістів познайомили суперників, їх керівників та викладачів з нашим молодим закладом освіти. Нас вже знають і запрошують в майбутньому для проведення таких зустрічей. А це означає, що ми змогли увірватися в когорту тих спортивних колективів, кого поважають.
4. Жодна із команд суперників не їздила стільки грати і представляти свій заклад освіти в цьому навчальному році, як наша. І для дітей – це найприємніше, що вони можуть в ці складні часи не тільки навчатись, але й отримувати задоволення від своєї улюбленої справи – займатися спортом.
5. Під час цих волейбольних подорожей та тренувань наші студенти стали згуртованими, почали дружити курсами та спеціальностями, що призвело до об’єднання та товариськості між ними.
6. На сьогодні наші дівчата та хлопці ще не здобули визначних перемог, проте це не надломило їх, а лиш спонукає до ще регулярних тренувань та позамежної самовіддачі.
7. Всі ці вище згадані пункти дозволяють дивитися в майбутнє з оптимізмом. Переможні результати обов’язково ще попереду. А наразі наші студенти заслуговують на оплески за свої старання та наполегливість. В пам’яті у них залишаться неймовірні спогади про цей навчальний період.
Попереду нові тренування, цікаві зустрічі та, без сумніву, майбутні перемоги. Ми пишаємося нашими спортсменами й бажаємо їм сил і натхнення для нових досягнень!
