16 травня Україна відзначає День вишиванки. Дата була запроваджена 2006 року, коли одна студентка українського університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. Відтоді подібний “вишиваний” маніфест підтримували усі охочі по всій Україні, що не лише стало нагодою зайвий раз вбратись в українські вишиванки, а через одяг відчути ту саму українську спорідненість та єдність, що допомагає сьогодні відбивати навалу ворога.
Для українців вишиванка приховує велику кількість символів: від закодованих символів щастя та добробуту, прихованих у візерунках та кольорах нитки, до вишиванки, як символу національної ідентичності та культурної спадщини, яку росіяни хотіли знищити крізь роки та намагаються викорінити й сьогодні.
Вишиванка символізує національну гордість, єдність і підтримку української культури та ідентичності. Кожен раз, коли ми вбираємось у вишиванку, ми демонструємо власну підтримку національних традицій та вікових звичаїв, які сьогодні, в часи випробувань, трагедій та боротьби, плекаємо та цінуємо з новою силою.
Крім того, вже третій рік для українців День вишиванки — чергове нагадування, яку ціну щодня платить наш народ задля того, щоб мати змогу убратись в український вишитий одяг та вільно пройтися незалежними українськими містами.
Кожен вишитий візерунок, кожен колір, кожен зроблений стібок на сорочці чи вишитій сукні ніби вшиває історію українського суспільства в канву часу, залишаючись не лише в історичних підручниках чи архівних фото, а й на сорочці, яку можна передати нащадкам.
Попри те, що ворог намагається порвати нашу канву незалежності, ми не лише зшиємо її назад, а й заквітчаємо барвистими стібками відновлення та розбудови.
Розповідаємо свою історію через вишиту спадщину!
