Битва розуму: у МНТУ відбудеться гра «Брейн-ринг»

Накопиченні знання ніколи не бувають зайвими, саме вони визначають справжню глибину людського розуму. Та у сучасному інформаційному суспільстві знання, щоб вважатися корисними, конче мають бути реалізовані на практиці. А що може бути кращим, за інтелектуальну гру, котра перевіряє не лише набуті знання, але й уміння користуватись власним розумом для вирішення цікавих нестандартних завдань?
Тому МНТУ запрошує всіх охочих стати свідками інтелектуальної битви у рамках гри «Брейн-ринг»!  20 листопада о 9:45 першокурсники Коледжу МНТУ (групи КЛ-71, КЛ-72, КЛ-73) зійдуться у битві розуму і кмітливості. Бажаєте стати свідком захопливого...

Міжнародна науково-практична конференція «ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ, ЗДОБУТКИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

Маємо честь запросити Вас до участі у Міжнародній науково-практичній конференції «ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ, ЗДОБУТКИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ», яка відбудеться 15-16 грудня 2017 р. у ПВНЗ "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая". Конференція присвячена пам'яті Бугая Юрія Миколайовича (1947-2003), академіка Академії гірничих наук України, члена-кореспондента...

З Днем студента! – Найщиріші вітання від МНТУ

Студентське життя сповнене нових відкриттів, напружених моментів і, звичайно ж, щоденних веселощів. Мабуть, уміння знайти баланс між усіма цими аспектами і є справжньою метою кожного студента.
Статус студента стирає кордони між країнами і знімає мовний бар’єр, на студентів завжди покладаються великі надії, адже саме в них країна бачить своє майбутнє. Бути студентом - важко і весело водночас.
Сьогодні ваш день, шановні студенти. Саме той день, коли у студентського буття залишається лише одна сторона – світла, безтурботна, сповнена тільки радісних моментів. Колектив МНТУ від усього...

На шляху до європейського освітнього простору: представники МНТУ відвідали заходи Міжнародного інформаційного тижня програми Еразмус+ в Україні

Наш університет вже не перший рік веде активну роботу за рядом європейських програм, намагаючись долучитись до важливих для майбутнього України процесів створення відкритого освітнього простору. Серед іншого, МНТУ є учасником програми Європейського Союзу Еразмус+.
Тому представники університету не могли не відвідати Міжнародний інформаційний тиждень програми Еразмус+ в Україні, що проходив у Києві з 6 по 10 листопада цього року. Метою заходів, проведених у рамках Інформаційного тижня...

МНТУ запрошує: новий спецкурс для реабілітологів

Живете своєю професією?
Цікавитесь найактуальнішими тенденціями у медицині і реабілітології?
Бажаєте здобути нові навички і закріпити їх на практиці?
Тоді семінар «Концепція остеопатії в професії реабілітолога» - саме для вас!
МНТУ запрошує на спецкурс для фахівців, який проводитиметься прямо у стінах університету! На вас чекають:
• Лекції і практичні заняття;
• Теорія остеопатії і методики діагностики;
• Філософія лікування і передові техніки масажу...

Українська мова

Українська моваПояснювальна записка

Програму з української мови розроблено на основі Закону «Про загальну середню освіту», Державного стандарту базової і повної середньої освіти та Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова» (Шелехова Г.Т., Тихоша В.І., Новосьолова В.І., та інші, за редакцією Скуратівського Л.В.)

В ній ураховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання рідної мови .

Досконале володіння державною мовою - важлива умова формування особистості майбутнього спеціаліста, становлення його світогляду, запорука професійної кар'єри.

Іспит з української мови є обов'язковим випробуванням під час вступу до коледжу, що дає змогу виявити не тільки рівень орфографічних, граматичних чи то пунктуаційних можливостей абітурієнта, а його загальний розвито

Під час вступу до Коледжу ПВНЗ МНТУ на базі 9 класів абітурієнти складають вступний екзамен з української мови (письмово) у формі диктанту.

1. Вступ

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є диктант.

Перевірці підлягають уміння: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

2. Структура вступного випробування

Диктанти для вступних іспитів добираються відповідно до основних правил орфографії та пунктуації, з урахуванням таких вимог: відображення рівня розвитку сучасної української мови; наповненість орфограмами та пунктограмами, різноманітною лексикою і стилістичними засобами, передбаченими Програмою; відповідність нормам літературної мови; обсяг текстів: від 180 до 200 слів (на базі 9 класів). Зміст текстів зорієнтовано на тематику культурологічної змістової лінії, тобто представляють українську літературу, історію, звичаї і традиції, мистецькі скарби, матеріальну і духовну культуру українського народу, загальнолюдські цінності.

Тексти диктантів відповідають вимогам структурної цілісності та логічної завершеності, зрозумілі за змістом для вступників відповідної вікової категорії.

3. Основні вимоги до знань і умінь вступників

Вступники повинні знати:

  • особливості сучасної літературної української мови як форми загальнонаціональної мови;
  • основні мовні норми;
  • особливості та принципи українського правопису;
  • найважливіші фонетичні, орфографічні, пунктуаційні правила;
  • морфологічні ознаки та особливості частин мови.

Вступники повинні вміти:

  • знаходити вивчені орфограми та пунктограми, пояснювати їх, правильно писати слова з вивченими орфограмами, виправляти орфографічні та пунктуаційні помилки;
  • користуватись словниками різних типів; самостійно здобувати знання, працювати з навчальною літературою;
  • правильно вживати в мовленні різні за будовою та метою висловлювання речення;
  • дотримуватись норм українського мовленнєвого етикету.

4. Зміст програми

1. Лексикологія. Фразеологія.

Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Антоніми. Синоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази.

2. Фонетика і правопис.

Загальні питання правопису.

Поняття літературної української мови як унормованої форми загальнонародної мови. Види мовних норм. Фонетичний, морфологічний, диференційний, традиційний принципи українського правопису. Правила переносу частин слова.

Правопис голосних.

Правопис ненаголошених голосних у коренях слів. Чергування голосних: і з іншими голосними; є з о після шиплячих та й; е з и та о з а в окремих дієслівних основах.

Правопис приголосних.

Чергування приголосних при словозміні та словотворенні: г ,к ,х із ж, ч, ш (так зване перше перехідне пом'якшення); г,к,х із з,ц, с перед і (так зване друге перехідне пом'якшення); г, ж ,з, к, ч, ц, х, ш, с перед суфіксами - ськ(ий), -ств(о). Зміни приголосних при творенні іменників з суфіксом -ин(а.), при творенні вищого ступеня порівняння прикметників та прислівників. Давні чергування приголосних при словозміні у дієслівних формах.

Написання найуживаніших префіксів: -пре, -при, -пере, пред-, прі-, з-, с-, роз-, без-,під-, від-, об-. Голосні у префіксах іншомовного походження (дез-, дис-, диз-, анти-, деци-, де-, ре- тощо).

Написання найуживаніших суфіксів, іменникових: (-еньн, -оньн, -ичок, -ечок, -ин(а) тощо); прикметникових (-ин, -ичн(ий), - ічн(ий), -їчн(ий),

-ов, -ев, -єв, - ів, -їв тощо); дієслівні (-ува- (-юва-), -ова- (-йова-) та -ір-).

Вживання м'якого знака і апострофа.

Вживання апострофа після б, п, в, м, ф, р, к; після префікса та першої частини складного слова.

Вживання м'якого знака після д, т, з, с, л, н, ц; в дієслівних закінченнях третьої особи однини та множини теперішнього часу дійсного способу і в дієсловах наказового способу; після м'якого приголосного перед о в середині складу; у буквосполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьц-, -сьч- тощо. М'який знак у присвійних та відносних прикметниках.

Подвоєння, подовження приголосних; спрощення в групах приголосних.

Фонетично-морфологічні умови подовження, подвоєння та спрощення приголосних. Передача на письмі подовженої вимови приголосних д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш. Подвоєння літер внаслідок збігу на межі значущих частин слова.

Написання нн у прикметниках і похідних словах.

Спрощення у вимові та на письмі груп приголосних: стн, стл, снн, зкн, шчк, стц, стч, стськ, нтськ, нтств.

Правопис слів іншомовного походження.

Вживання и, і, ї та е, є у загальних та власних назвах.

Подовження та подвоєння приголосних у словах іншомовного походження. Особливості вживання м'якого знака та апострофа в іншомовних словах. Правопис е, є, и, і, ї у російських та інших слов'янських прізвищах і географічних назвах.

Вживання великої літери.

Вживання великої літери у словосполученнях для називання та означення вітчизняних, міжнародних, іноземних установ і організацій, об'єднань, спілок, установ, закладів; посад, наукових і почесних звань;

державних, міжнародних та релігійних свят, знаменних дат, історичних подій; почесних відзнак, нагород; найважливіших релігійних понять.

Написання з великої літери присвійних прикметників на -ів (-ов, -ев), з малої - відносних прикметників на -ськ(ий).

Мала літера у прикметниках на -ів, -ов,- ев, що входять до складу фразеологізмів або наукових термінів.

Милозвучність мови (оглядово).

Основні закони милозвучності української мови: уникання невиправданого збігу голосних та важкого для вимови збігу приголосних. Фонетичні засоби милозвучності мови: чергування у - в та і - й; додавання або відкидання голосних звуків на межі значущих частин слова, до (від) часток, прийменників тощо. Деякі художні засоби милозвучності мови: уникання тавтології однакових чи близьких за вимовою звуків, римування слів у прозі, немилозвучних збігів звуків на межі слів тощо.

3. Морфологія і правопис

Будова слова і правопис.

Прості, складні і складені слова. Творення (оглядово) і правопис складних слів: складні іменники, складні прикметники, складні та складені числівники, відчислівникові складні слова. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень.

Іменник.

Іменник як частина мови. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини та множини. Правопис іменників III відміни в орудному відмінку однини. Відмінювання множинних іменників. Невідмінювані іменники. Особливості кличного відмінка іменників.

Прикметник.

Прикметник як частина мови. Відмінкові закінчення прикметників. Правопис и та і в закінченнях прикметників. Творення і правопис присвійних прикметників.

Займенник.

Займенник як частина мови. Відмінювання і правопис займенників.

Числівник.

Числівник як частина мови. Особливості відмінювання кількісних і порядкових числівників. Узгодження числівників з іменниками.

Дієслово.

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль; форми дієслова (неозначена форма, дієслівні форми на - но, -то, дієприкметник, дієприслівник) та їх морфологічні особливості; особливості дієвідмінювання.

Прислівник.

Прислівник як частина мови. Правопис складних і складених прислівників.

Службові частини мови та вигук.

Прийменник, сполучник, частка як частини мови. Правопис найуживаніших прийменників, сполучників, часток (найскладніші випадки). Написання частки не з різними частинами мови. Найскладніші випадки правопису вигуків.

4. Синтаксис і пунктуація

Загальні відомості про речення.

Речення як структурна синтаксична одиниця. Класифікаційні ознаки простих та складних речень (огляд-повторення).

Пунктуація простого речення.

Тире в простому неускладненому реченні. Розділові знаки між однорідними членами речення. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них. Відокремлення уточнюючих членів речення. Відокремлення додатків, обставин, означень, прикладок. Відокремлення слів, синтаксично не пов'язаних з членами речення (звертання, вставні й вставлені слова, слова - речення, вигуки).

Пунктуація складного речення.

Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях. Інші розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях. Порівняльні звороти, розділові знаки в них. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Розділові знаки в реченнях з різними видами зв'язків. Пряма мова і розділові знаки при ній.

5. Повторення вивченого та систематизація набутих знань

Знання мовних норм різних рівнів. Елементи фонетичного, словотворчого, морфологічного аналізів слова. Синтаксичний розбір речення.

Питання для самопідготовки.

  1. Пряме та переносне значення слова.
  2. Правила переносу частин слова.
  3. Правопис ненаголошених голосних у коренях слів.
  4. Чергування приголосних при словозміні та словотворенні:
  5. Написання найуживаніших префіксів.
  6. Вживання м'якого знака і апострофа.
  7. Подвоєння, подовження приголосних; спрощення в групах приголосних.
  8. Подовження та подвоєння приголосних у словах іншомовного походження.
  9. Особливості вживання м'якого знака та апострофа в іншомовних словах.
  10. Правопис е, є, и, і, ї у російських та інших слов'янських прізвищах і географічних назвах.
  11. Написання з великої літери присвійних прикметників на -ів (-ов, -ев), з малої - відносних прикметників на -ськ(ий).
  12. Вживання великої літери у словосполученнях для називання та означення вітчизняних, міжнародних, іноземних установ і організацій, об'єднань, спілок, установ, закладів; посад, наукових і почесних звань.
  13. Фонетичні засоби милозвучності мови.
  14. Художні засоби милозвучності мови.
  15. Правопис складних слів.
  16. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень.
  17. Невідмінювані іменники.
  18. Особливості кличного відмінка іменників.
  19. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини та множини.
  20. Відмінювання множинних іменників.
  21. Творення і правопис присвійних прикметників.
  22. Правопис и та і в закінченнях прикметників.
  23. Займенник як частина мови. Відмінювання і правопис займенників.
  24. Особливості відмінювання кількісних і порядкових числівників.
  25. Узгодження числівників з іменниками.
  26. Особливості дієвідмінювання.
  27. Правопис складних і складених прислівників.
  28. Правопис службових частин мови.
  29. Написання частки не з різними частинами мови.
  30. Класифікаційні ознаки простих та складних речень.
  31. Розділові знаки між однорідними членами речення.
  32. Тире в простому неускладненому реченні.
  33. Кома в складносурядному і складнопідрядному реченнях.
  34. Пряма мова і розділові знаки при ній.
  35. Синтаксичний розбір речення.

6. Рекомендована література

Основна:

  1. Глазова О.П. Українська орфографія: Навч. посібник. -Харків: Веста: Вид-во «Ранок», 2005 - 384 с
  2. Гуйванюк Н.В. та інші. Українська мова. Схеми, таблиці, тести: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2012.
  3. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посібник - 7-ме видання., стереотип. - К.: Вища школа, 2006 - 287 с.
  4. Ладоня І.О. Українська мова: Посібник для підготовки молодших спеціалістів вищих навчальних закладів: - К.: Вища школа: 2004.
  5. Ужченко В.Д. та інші . Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навчальний посібник. -К.: Вища школа, 2006.
  6. Фурдуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. посібник/ За ред. В.В. Різуна. - К.: Либідь, 2002. - 272с.
  7. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови, - Освіта, 2002.-254 с.

Додаткова :

  1. Авраменко О.М. Блажко М.Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. - К.: Грамота, 2012
  2. Бусел В.Т. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики: Перун, 2003.
  3. Олійник О.Б., Рідна мова - К.:Вікторія, 2014.

7. Критерії оцінювання диктанту як форми вступного випробування

Перевірка диктантів здійснюється за традиційною методикою на основі таких критеріїв:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  • однакові помилки в тому ж слові, що повторюється в диктанті, вважається однією помилкою;
  • помилки на те саме правило, але в інших словах, вважаються різними помилками;
  • розрізняють грубі і негрубі помилки, тобто такі, що істотно впливають на рівень грамотності, або навпаки;
  • до негрубих помилок відносять такі: у винятках з усіх правил; у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;у випадках написання разом і окремо частки не з прикметниками та дієприкметниками, що є присудками у реченні;у випадках, що вимагають розрізнення вживання не і ні у таких сполученнях: не хто інший, як...; не що інше, як... тощо;у заміні українських літер російськими; у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності.

При оцінюванні диктанту виправляються, але не враховуються такі орфографічні та пунктуаційні помилки:

  • на правила, що не включені до даної програми;
  • у передачі так званої авторської пунктуації;
  • помилки, що спотворюють звуковий склад слова.

При підрахуванні помилок дві негрубі помилки вважаються за одну грубу помилку;

три виправлення - за одну негрубу помилку,

п'ять виправлень - за одну грубу помилку;

одне виправлення не враховується при підрахуванні помилок від 9 балів;

відмінна оцінка не ставиться за наявності трьох і більше виправлень.

Нормативи оцінювання диктанту за 12- ти бальною системою

Бали

Кількість помилок

1

15 і більше

2

13 -14

3

11 - 12

4

9-10

5

7-8

6

5-6

7

4

8

3

9

1 + 1 (негруба)

10

1

11

1 негруба

12

-

Таблиця конвертації балів за 200 - бальною шкалою оцінювання

Кількість помилок

Бали

Оцінка

-

200

12

1 негруба

199

11

1

189

10

1 + 1(негруба)

180

9

3

170

8

4

161

7

5-6

151

6

7-8

142

5

9-10

132

4

11-12

123

3

13-14

117

2

15 і більше

111

1

 

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Рівень акредитації: IV

Форма навчання: денна, заочна, за дистанційними технологіями

Кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр

Військова кафедра:

Гуртожиток:

Післядипломна освіта:

Аспірантура, докторантура:

Курси підготовки до ЗНО:

ПАРТНЕРИ