Дорадчий моніторинг проекту Еразмус+ “Європейське законодавство в сфері прав людини для університетів України та Молдови”

В стінах Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський Авіаційний Інститут», 5 вересня 2019р. відбувся дорадчий моніторинг проекту Еразмус+ “Європейське законодавство в сфері прав людини для університетів України та Молдови” (European Human Rights Law for Universities of Ukraine and Moldova 573861-EPP-1-2016-1-EE-EPPKA2-CBHE-JP / HRLAW). Моніторинг було проведено представниками Національного Еразмус+ офісу в Україні.
Протягом доби українські університети-партнери...

Базові навички медіатора

Запрошуємо вас на 4-х модульну Сертифікаційну навчально-практичну програму: "Базові навички медіатора" (БНМ) – 120 год. навчання та практики.
Графік навчання:
1 модуль: 10-12 жовтня 2019р.
2 модуль: 14-16 листопада 2019р.
3 модуль: 19-21 грудня 2019р.
4 модуль: 23-25 січня 2020р.
Програма БНМ відповідає міжнародним стандартам підготовки медіаторів та надає можливість учасникам:
• отримати теоретичні знання та практичні інструменти для роботи медіатора
• оволодіти основними компетенціями медіатора...

Вступ без ЗНО? - Це реально: МНТУ запрошує до міжнародної навчальної програми

Життя - непередбачуване. І не завжди усе в ньому іде так, як ми плануємо заздалегідь. Багато об'єктивних причин можуть змусити навіть талановитого та перспективного абітурієнта не скласти цьогорічне ЗНО.
Сучасний світ - динамічний. Той, хто це добре розуміє, не хоче даремно витрачати рік до наступної вступної кампанії. Адже його можна провести з користю, працюючи на перспективу  та навчаючись майбутній спеціальності за сучасними європейськими стандартами.
Не встигли чи не змогли скласти ЗНО цього року...

Третя сесія єдиного вступного іспиту

Відбудеться третя сесія єдиного вступного іспиту з іноземної мови (ЄВІ) згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.07.2019 №985  «Щодо проведення в 2019 році спеціально організованої сесії єдиного вступного іспиту» визначено терміни проведення спеціально організованої сесії єдиного вступного іспиту  та реєстрації вступників для участі в ній.
Вступники, які хочуть повторно скласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови, матимуть шанс отримати ступінь магістра.
Нагадаємо, що реєстрація триватиме з 7 до 15 жовтня її здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає...

В МНТУ - СВЯТО!

30 серпня в МНТУ знову звучав гімн України та «Гаудеамус».
Цього разу вітання та побажання отримували першокурсники університету!
Посвята у студенти - це перша офіційна участь першокурсників у суспільному житті навчального закладу, яка запам'ятовується назавжди.
Сьогодні першокурсників та їх батьків вітав весь професорсько-викладацький колектив та ректорат МНТУ, на чолі з ректором - доктором економічних наук, професором Худолей Веронікою Юріївною.
Ректор запевнила студентів, що саме в нашому університеті вони отримають якісну освіту, яскраве і цікаве студентське життя та побажала здійснення...

Українська мова та література

Українська мова та літератураПояснювальна записка

Програму з української мови розроблено на основі Закону «Про освіту», Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 No 1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (постанова Кабінету      Міністрів України від 20. 04. 2011 № 462).

У ній ураховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання рідної мови. Матеріал програми розподілено за такими розділами: «Українська мова» («Фонетика», «Графіка», «Лексикологія», «Фразеологія», «Морфологія», «Синтаксис», «Стилістика», «Орфоепія», «Орфографія»); «Українська література» («Усна народна творчість», «Література кінця ХVIII – початку XX століття», «Література  ХХ століття»).

Призначення програми – забезпечити проведення випробування абітурієнтів при вступі на 1 курс ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» для здобуття освітнього ступеня «Бакалавр».

Мета  його полягає в перевірці рівня теоретичних знань, практичних умінь та навичок інтелектуально розвиненої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності;дає характеристику стилям, жанрам літератури різних періодів, аналізує художній твір, визначає найхарактерніші особливості літературного процесу сучасності.

Завдання вступного випробування передбачають перевірку та оцінку знань та умінь абітурієнтів.

1. Вступ

Готуючись до вступу у заклади вищої освіти , абітурієнти повинні усвідомлювати, що знання мови належать до найважливіших сутностей людини. Вони є засобом і матеріалом формування і становлення особистості людини, її інтелекту, волі, почуттів і формою буття. Мова – це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною.

Екзаменаційні завдання з української мови мають на меті виявити:

  • рівень засвоєння шкільної програми;
  • практичні навички користування українською мовою.

    2. Структура вступного випробування

Вступне випробування проводиться в письмовій формі.

Час проведення –  2 години.

Вступне випробування у формі письмового іспиту проводиться в присутності трьох членів екзаменаційної комісії.

Після закінчення відведеного для екзаменаційного випробування часу поводиться перевірка робіт абітурієнтів та заповнення відповідної документації.

Результати вступного випробування оголошуються в день його проведення.

3. Основні вимоги до знань і умінь випускників

Українська мова.

Абітурієнт повинен уміти:

Визначати в словах звуки; ділити слово на склади; знати основні випадки чергування  голосних та приголосних звуків, вживання прийменників.

Правильно використовувати у мовленні синоніми, антоніми, фразеологізми , крилаті вислови, прислів’я та приказки.

Відділяти закінчення слів від основи, членувати основу на значущі частини;добирати спільнокореневі слова; визначати спосіб творення слів.

Розпізнавати  повнозначні та службові частини мови, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль, основні способи творення та особливості правопису та вживання.

Розрізняти словосполучення й речення;визначати види та типи речень, виділяти головні та другорядні члени речення ;правильно розставляти розділовізнаки в простому та складному реченні.

Правильно проставляти розділові знаки в конструкціях із прямою мовою та непрямою мовою,в діалозі .

Розпізнавати стилі мовлення,уміти користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування.

Диференціювати  в прочитаному тексті  головне та другорядне;  логічно викладати, відповідно до теми, основної думки, стилю.

Українська література.

Абітурієнт повинен уміти:

Розрізняти види і жанри усної творчості.

Знати основні теоретико-літературні поняття, риси бароко.

Вміти визначати в літературному творі тропи.

Аналізувати літературний твір чи його уривок.

Визначати місце і роль митця в літературному процесі.

Виділяти особливості розвитку української літератури за кордоном .

Орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років  ХХ століття, найвизначніших представників літератури.

У процесі складання вступного випробування абітурієнт повинен показати   достатній рівень набутих знань та умінь з української мови і літератури відповідно до програм вивчення цих дисциплін в загальноосвітньому навчальному закладі.

Відповідь оцінюється за шкалою від 100 до 200 балів.

Критерії оцінювання знань.

Письмові відповіді тестового випробовування оцінюються за дванадцятибальною шкалою, що підлягає переведенню за двохсотбальною шкалою згідно до Правил прийому до МНТУ в 2019 році.

Нормативи оцінювання диктанту за 12-ти бальною системою

Бали

Кількість помилок

1

15 і більше

2

13 -14

3

11 - 12

4

9-10

5

7-8

6

5-6

7

4

8

3

9

1 + 1 (негруба)

10

1

11

1 негруба

12

-

Таблиця конвертації балів за 200 – бальною шкалою оцінювання

Кількість

Бали

Оцінка

помилок

 

 

-

200

12

1 негруба

199

11

1

189

10

1 + 1(негруба)

180

9

3

170

8

4

161

7

5-6

151

6

7-8

142

5

9-10

132

4

11-12

123

3

13-14

117

2

15 і більше

111

1

4. Зміст програми

Українська мова.

1. Фонетика.Графіка.

Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови,науки про звуковий склад мови.

Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.

2. Лексикологія.Фразеологія.

Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни.

Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризмиафоризми (відповідно до словника фразеологізмів за підручниками рівня «стандарт»)

3. Будова слова.Словотвір.

Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах

4. Морфологія.

4.1 Іменник.

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

4.2 Прикметник.

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м'яка групи)

4.3 Числівник.

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:

1) один, одна;

2) два, три, чотири;

3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ... вісімдесят;

4) сорок, дев’яносто, сто;

5) двісті – дев’ятсот;

6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

7) збірні;

8) дробові.

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання. Особливості првопису числівників.

4.4 Займенник.

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Співвіднесеність займенниківз іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

4.5 Дієслово.

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

4.6 Прислівник.

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів. Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу

4.7 Службові частини мови.

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Правопис прийменників.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені). Правопис сполучникі.

Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні. Правопис часток.

4.8 Вигук.

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова. Правопис вигуків.

5. Синтаксис

5.1 Словосполучення.

Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв'язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

5.2 Речення.

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

5.2.1 Просте двоскладне речення.

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

5.2.2 Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні.

Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

5.2.3 Односкладні речення.

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні.

5.2.4 Речення з однорідними членами.

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення. Розділові знаки в односкладними членами.

5.2.5 Складне речення.

Ознаки складного речення. Засоби зв'язку простих речень у складному:

1) інтонація й сполучники або сполучні слова;

2) інтонація.

Типи складних речень за способом зв' язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення

5.2.5.1 Складносурядне речення.

Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв' язки між частинами складносурядного речення.

5.2.5.2 Складнопідрядне речення.

Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв'язку між частинами:

1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

5.2.5.3 Безсполучникове складне речення.

Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);

2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

5.2.5.4 Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

5.3 Способи відтворення чужого мовлення.

Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.

6. Стилістика.

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

7. Орфоепія.

Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію.

Відображення вимови приголосних звуків:

1) [дж], [дз], [дз/];

2) [ґ];

3) [ж], [ч], [ш], [дж];

4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);

5) м’яких приголосних;

6) подовжених приголосних.

Вимова слів з апострофом.

8. Орфографія.

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.

9. Розвиток мовлення.

Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Способи зв’язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Українська література

Назва розділу. Зміст літературного матеріалу (письменники,твори).

1. Усна народна творчість.

Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.

Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки»

Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».

Тематика, образи, зміст народних дум і балад( «Дума про Марусю Богуславку», «Ой  летіла стріла»).

2. Давня українська література.

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів).

«Слово про похід Ігорів».

Григорій Сковорода. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми.

3. Література кінця XVIII — початку XX століття.

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся».

Тарас Шевченко . «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт».

Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн».

Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей».

4. Література XX століття.

Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків», «Intermezzo».

Ольга Кобилянська. «Земля».

Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня».

Микола Вороний. «Блакитна Панна».

Олександр Олесь. «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..».

Павло Тичина. «О панно Інно», «Памяті тридцяти », «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Максим Рильський «Молюсь і вірю…».

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Микола Зеров «Київ- традиція».

Юрій Яновський. «Дитинство »

Володимир Сосюра. «Любіть Україну !».

Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом».

Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Богдан-Ігор Антонич. «Різдво».

Олександр Довженко. «Україна в огні», «Зачарована Десна».

Андрій Малишко «Пісня про рушник».

Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина ...», «Задивляюсь у твої зіниці».

Олесь Гончар. «Залізний острів ».

Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..».

Іван Драч. «Балада про соняшник».

Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», «Маруся Чурай».

5. Твори українських письменників-емігрантів.

Іван Багряний. «Тигролови».

Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?».

6. Сучасний літературний процес.

Загальний огляд, основні тенденції.

Постмодернізм як олітературнене явище .

5. Список питань до самопідготовки з дисципліни «Українська мова»

1.Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.

2.Лексикологія як учення про слово.

3.Пряме та переносне значення слова.

4.Омоніми. Синоніми .Антоніми.

5.Поняття про стійкі сполуки слів і вирази.Фразеологізми.

6.Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови.

7.Іменник:рід ,число. Множинні іменники.

7.Особливості вживання та написання відмінкових форм іменників.

8.Букви-а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників другої відміни.

9.Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен та по батькові.

10.Прикметник. Розряди за значенням.

11.Ступені порівнянняякісних прикметників.

12.Правопис складних прикметників.

13.Числівник: Розряди за значенням.

14.Типи відмінювання кількісних числівників.

15.Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

16.Займенник. Особливості відмінювання. Творення і правопис.

17. Дієслово: види,часи,способи.

18. Словозміна дієслів 1 та 2 дієвідміни.

19.Особливі форми дієслова.

20.Прислівник : написання разом і через дефіс.

21.Службові частини мови.

22.Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Їх характеристика.

23.Речення як основна синтаксична одиниця.Види речень.

24.Просте двоскладне речення.

25.Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні.

26.Типи односкладних речень.

27.Речення з однорідними членами.

28.Характеристика складного речення.

29.Складносурядне речення.

30.Види підрядних речень.

31.Безсполучникове складне речення.

32.Стилі мовлення, їх основні ознаки, функції.

33.Відображення вимови голосних та приголосних звуків.

34.Спрощення ,уподібнення.

35.Правила вживання м’якого знака.

36.Правила вживання апострофа.

37.Подвоєння букв на позначення подовження м’яких приголосних і збігу звуків.

38.Правопис префіксів.

39.Правопис великої літери.

40.Основні правила переносу слів з рядка в рядок.

41.Написання складних слів разом і через дефіс.

42.Написання чоловічих і жіночих імен по батькові,прізвищ.

Список  питань до самопідготовкиз дисципліни «Українська література».

1.Усна народна творчість.

2. Поняття про літературні жанри.

3. Характеристика літературних течій.

4.Новела в літературі кінця XIX-початку XX століття.

5. Роман. Характеристика жанру.

6.П.Тичина.Інтимна лірика.

7. Творчість В.Сосюри.

8. Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном».

9. М.Хвильовий «Я».

10. Поезія В.Симоненка.

11. Г.Квітка-Основ’яненко «Маруся».

12. І.Котляревський «Наталка Полтавка»,«Енеїда».

13.Історичний роман М.Куліша «Чорна рада».

14.М.Куліш «Мина Мазайло».

15.Т.Г.Шевченко.Характеристика творчості.

16. Соціально-побутовий роман Панаса Мирного.

17.І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я».

18. Творчість І.Франка.

19. Поетична творчість Лесі Українки.

20. О.Довженко «Україна в огні»,«Зачарована Десна».

21. Імпресіонізм в творчості М.Коцюбинського.

22. І.Багряний «Тигролови».  Остап Вишня – майстер усмішок

23. Л.Костенко «Маруся Чурай».

24. М.Рильський: патріотична лірика.

25. Ю.Яновський, роман «Вершники».

26. Ліризм творчості А.Малишка.

27. І.Драч«Балада про соняшник».

28. О.Кобилянська «Людина».

29. І.Багряний «Тигролови».

6. Рекомендована література

Основна:

1.Авраменко О.М.Українська мова : підручник для 9 кл. - К.: Грамота,2017. – 160 с.

2.Заболотний О.В.Українська мова: підручник для 7 кл. загальноосв. навч. закл./ О.В.Заболотний, В.В.Заболотний. - 2-ге вид.-К.:Генеза,2016.- 256 с.

3.Єрмоленко С.Я.,Сичова І.Т.Українська мова : підручник для 5 класузагальноосв. навч. закл.  – К.: Грамота,2013.-296 с.

4. Єрмоленко С.Я. Українська мова: підручник для 6 кл. загальноосв. навч.закл./ С.Я .Єрмоленко, В.Т.Сичова, М.Г.Жук. - К.: Грамота,2014. –272 с; іл.

5.Ющук І.П.Українська мова : підручник для 8 кл. загальноосв. навч. закл./І.П.Ющук.- Тернопіль: Навчальна книга._Богдан.- 2016. – 248 с; іл.

6. Авраменко О.М.Українська література : підручник для 5 кл. загальноосв. навч. закл.- К.: Грамота,2013. –288 с.

7. Авраменко О.М.Українська література : підручник для 6 кл. загальноосв. навч. закл.- К.: Грамота,2014. –264 с; іл.

8. Авраменко О.М.Українська література : підручник для 7 кл. загальноосв. навч. закл.- К.: Грамота,2015. –287 с.

9.Авраменко О.М.Українська література : підручник для 9 кл. загальноосв. навч. закл.- К.: Грамота,2017. –336 с.

10. Авраменко О.М.Українська література ( рівень стандарту): підручник для 10 кл. закладів загальноосв. сер. освіти / Олександр Авраменко, Василь Пахаренко . - К.: Грамота,2018. –256 с.; іл.

11.Пахаренко В.І. Українська література : підручник для 8 кл. загальноосв. навч. закл.  / В.І.Пахаренко, Н.А.Коваль. - К.: Грамота,2016. –272 с.;іл.

12.Мовчан Р.В., Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література : підручник для 11 кл. загальноосв. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень ) / наук ред.Р.В.Мовчан.- К.: Грамота,2011. –352 с.;іл.

Додаткова:

1.Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та  література: Довідник. Завдання в тестовій формі. 1 частина. - К.: Грамота,2012.

2.Черсунова Н.І. Українська література : хрестоматія  для 5-8 кл. –К.: ПЕТ- 2018.-360 с.

Електронні підручники:

  1. Авраменко О. М. Українська література. 10 клас: Хрестоматія для 10 класу загальнооосвітніх навчальних закладів. — К.: Грамота, 2010. — 328 с.
  2. Авраменко О. М. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). — К.: Грамота, 2010. — 271 с.
  3. Борзенко О. І. Українська література. 10 клас: Рівень стандарту, академічний рівень: Хрестоматія. — Х: "Ранок", 2012. — 768 с.
  4. Борзенко О. І. Українська література. 11: хрестоматія-довід. : нова 11-річ. шк. : рівень стандарту, акад. рівень. — Х.: Ранок, 2012. — 576 с.
  5. Борзенко О. І. Українська література. 11 клас. Профільний рівень: Хрестоматія-довідник. — X.: "Ранок", 2011. — 880 c.
  6. Мовчан Р. В., Авраменко О. М., Пахаренко В. І. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, акад. рівень). — К.: Грамота, 2011. — 352 с.
  7. Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Слоньовська О. В. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. : рівень стандарту, акад. рівень. — К.: Освіта, 2010. — 351 с.
  8. Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Слоньовська О. В. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. : проф. рівень. — К.: Освіта, 2010. — 415 с.
  9. Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Слоньовська О. В. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : рівень стандарту, акад. рівень. — К.: Освіта, 2011. — 415 с.
  10. Семенюк Г. Ф., Хропко П. П. Українська література. Хрестоматія для 10 класу загальн. навч. закл. Ч.1. Духовні криниці. — К.: "Школяр", 2004. — 448 c.
  11. Слоньовська О. В. Українська література: Підруч. для 10 кл. — Київ : Літера ЛТД, 2018. — 224 с.
  12. Фасоля А. М. Українська література (рівень стандарту): підручник для класу. — Київ: Педагогічна думка, 2018. — 192 с.
  13. Хропко П. Українська література: Підруч. для 10 кл. середн. шк., ліцеї гімназій, коледжів. — К.: Освіта, 1998. — 528 c.

7. Критерії оцінювання знань

Письмові відповіді тестового випробовування оцінюються за дванадцятибальною шкалою, що підлягає переведенню за двохсотбальною шкалою згідно до Правил прийому до МНТУ в 2019 році.

Абітурієнт отримує білет, що містить 21 завдання (15 тестовезавданняз української мови, 5 - з української літератури, власне  висловлювання),складених відповідно до поданого в програмі списку питань з двох обов’язкових дисциплін.

Правильна відповідь на кожне ізтестовихзавдань оцінюється в 4 бали.

Одним з етапів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури є завдання з розгорнутою відповіддю – створення власного письмового висловлення на дискусійну тему. Воно вимагає застосування вмінь формулювати й обстоювати власну думку, аргументувати, наводити приклади для підтвердження своїх думок, робити висновки, логічно й послідовно викладати думки у зв’язному тексті й передбачає виявлення рівня знань з національної та світової літератури, історії, мистецтва.

Власне висловлювання на подану тему оцінюється від 0 до 20 балів.

Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, оцінюють у 0 балів.

Роботу обсягом до 100 слів оцінюють у 0 балів.

Критерії оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з української мови

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, 3а, 3б, 4 та 5), як викладено в таблиці 1.

Таблиця 1

Критерій

Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію

Бали

1. Теза

Учасник вправно формулює тезу

2

Учасник не формулює тези вправно

1

Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі

0

2. Аргументи

Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи

2

Учасник наводить принаймні один доречний аргумент.

Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого.

Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези

1

Учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними

0

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва

Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи інших видів мистецтва

2

Немає мотивації наведення прикладу.

Приклад не конкретизований через художній образ.

У прикладі є фактичні помилки

1

Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає, або він не є доречним

0

3б. Приклад, що є випадком із життя або історичною подією

Учасник наводить принаймні один доречний приклад із власного життя або подію з історії чи суспільно-політичного життя, яка є конкретною, локалізованою в часі та просторі

2

Немає мотивації наведення такого прикладу; він не конкретизований; у ньому є фактичні помилки

1

Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає, або він не є доречним

0

4. Логічність, послідовність

Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу)

2

У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки

1

Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає

0

5. Висновок

Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів

2

Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами

1

Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами

0

Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б), як викладено в таблицях 2 і 3.

Таблиця 2

Критерій

Кількість помилок

Бали

6а. Орфографія та пунктуація

0–1

4

2–6

3

7–11

2

12–16

1

17 і більше

0

Таблиця 3

Критерій

Кількість помилок

Бали

6б. Лексика, граматика та стилістика

0–1

4

2–4

3

5–7

2

8–10

1

11 і більше

0

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи 2 (дві) негрубі помилки рахують як 1 (одну) грубу.

До негрубих зараховують такі помилки:

  • у написанні великої літери в складних власних назвах;
  • у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
  • у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);
  • у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;
  • у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як 1 (одну) грубу.

Систематичне порушення норм милозвучності (3 (три) і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як 1 (одну) орфографічну помилку.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри філософії

та суспільно-гуманітарних наук,

протокол №5 від 29 «січня » 2019 року

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Рівень акредитації: IV

Форма навчання: денна, заочна, за дистанційними технологіями

Кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр

Військова кафедра:

Гуртожиток:

Післядипломна освіта:

Аспірантура, докторантура:

Курси підготовки до ЗНО:

ПАРТНЕРИ